У людей, далеких від Католицької Церкви (а часто і у самих католиків) нерідко існують хибні уявлення про практику індульгенцій (відпустів).

Американський письменник, католицький апологет Джеймс Екін зібрав і прокоментував найпоширеніші міфи відносно індульгенцій.

Міф 1: Купуючи індульгенції, можна викупити себе з пекла

Це поширена помилка, якою часто користуються антикатолицькі коментатори, покладаючись на неосвіченість як самих католиків, так і некатоликів. Але звинувачення це необґрунтоване. Оскільки індульгенція звільняє лише від тимчасових кар, вона не може позбавити людину вічного покарання - пекла. Опинившись в пеклі, ніякою кількістю

індульгенцій вже не врятуєшся. Єдиний спосіб уникнути пекла - волати до Божого милосердя ще за життя. Після смерті людини вирішується її вічна доля (Євр. 9:27).

Міф 2: Можна отримати індульгенції за ще не скоєні гріхи

Церква завжди вчила, що індульгенції не відносяться до гріхів, які ще не скоєні. Американська «Католицька енциклопедія» зазначає: «[Індульгенція] - це не дозвіл на гріх і не прощення майбутнього гріха. Адже ані перше, ані друге не може бути дано ніякою владою».

Міф 3: Купуючи індульгенцію, можна «купити прощення»

Визначення індульгенції припускає, що прощення вже отримано: «Індульгенція - спокутування перед Богом тимчасового покарання за гріхи, провина за які вже прощена» (Indulgentarium Doctrina, п. 1). Індульгенції не мають ніякого відношення до прощення гріхів. Вони стосуються лише покарань, які зберігаються після прощення.

Міф 4: Індульгенції вигадали, щоб виправити фінансовий стан Церкви

Індульгенції з'явилися в результаті роздумів над Таїнством Примирення. Це спосіб скоротити покаяння, запропоноване дисципліною таїнства, і використовувалися вони за сотні років до того, як з'явилися проблеми, пов'язані з грошима.

Міф 5: Індульгенція скорочує перебування в Чистилищі на певну кількість днів

Кількість днів, яку у свій час приписували до індульгенцій, була пов’язана з тривалістю періоду каяття, який людина повинна пройти на землі. Католицька Церква не стверджує, ніби знає що-небудь про тривалість перебування в Чистилищі, тим більше - у випадку кожної окремо взятої людини.

Міф 6: Індульгенцію можна купити

Тридентський Собор провів значну реформу практики надання індульгенцій, у зв'язку зі зловживаннями, яки мали місце до цього. «У 1567 р. Папа Пій V заборонив будь-яке надання індульгенцій, яке б включало сплату грошей чи інші фінансові трансакції» (американська «Католицька Енциклопедія») . Цей акт довів серйозність намірів Церкви до усунення зловживань індульгенціями.

Міф 7: Раніше індульгенцію можна було купити

«Купити» індульгенцію не можна було ніколи. Грошовий скандал навколо індульгенцій, що дав Мартіну Лютеру виправдання його єресі, стосувався індульгенцій добродійних, при придбанні яких належало з нагоди їх отримання внести милостиню в якій-небудь благодійний фонд або організацію. Прямої продажі індульгенцій ніколи не було. Американська «Католицька енциклопедія» говорить: «Нескладно зрозуміти, як саме з'явилися зловживання. Природно, що серед добрих справ, які є умовою придбання індульгенції, милостиня не могла не займати важливого місця ... Очевидно, що нічого поганого у цьому не було. Давати гроші Богові або бідним - вчинок, достойний похвали, і якщо він здійснюється з правильними намірами, то, звичайно ж, не залишиться без нагороди».

КРЕДО