Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [180]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [100]Суспільні проблеми [431]
Пророцтва, об'явлення [52]Повчання, настанови [384]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [412]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [62]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [121]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2016 » Березень » 27 » Подружжя » Християнська сім’я – простір щирості, довіри й любові
17:50
Християнська сім’я – простір щирості, довіри й любові
Родина - це щось найцінніше в очах Творця, бо сотворивши Адама, Бог побачив, що він самітній. А бути чоловікові са­мому - недобре, каже Слово Боже. Тому Господь Бог сотворив для ньо­го помічницю - жінку Єву. І ця пер­ша родина була благословенна Гос­подом Богом в Едемі. У чому поля­гало те благословення? - "Плодіть, множіться, наповняйте землю"; "Це Я вам даю землю, як мій подарунок для вас". Бог поблагословив сім'ю, родину. Родина отримала від Госпо­да Бога неоціненний дар, але бачи­мо, що сім'я не встоялася. Те випро­бування для неї, так виглядає, було важким, хоч насправді воно було легке. Що найважливіше було в тих стосунках між людиною і Богом? До­віра до Господа Бога. Людина мала повірити Богові. Що є найціннішим у християнській родині в усі часи? - Довіра. Довіра чоловіка до жін­ки, жінки до чоловіка. Ми бачимо, в який гріх попала перша родина че­рез брак довіри: вони зруйнували власне щастя, те правдиве щастя, яким жили, яке було в їхньому серці, в їхній душі - були втрачена родина, родинне щастя і радість...

Дорогі мої! Як важливо вистоя­ти в час проби! А знаємо, що кожна християнська родина проходить че­рез певну пробу у своєму житті. Ті випробування бувають різними, не раз досить тяжкими, коли сім'я не в силі встояти, коли вона падає під тими випробуваннями, вважаючи, що вони їй не під силу. Так, як ко­лись Адам і Єва, отримавши випро­бування, не встояли перед ним. Єва спокусилася на заборонений плід. Так само й кожна християнська сім'я має досить випробувань: хтось не має дітей, хтось має їх, але ті діти замість радості приносять біль, сльо­зи, терпіння; хтось має випробуван­ня на самому початку - не можуть притерпітися один до одного, зрозу­міти. Байдужість, легковажність, від­сутність радості в родинному житті... Хтось має випробування у старості: жили для дітей, старалися, вихову­вали і - залишилися самі, покину­ті, забуті, непотрібні... Отже, немає християнської родини, в якій би не було випробування. Як вистояти в тих випробуваннях, як знайти в собі сили, щоб їх подолати і зберегти, всупереч усьому, святість родинного життя? Це не легко, але не немож­ливо. Завжди можливо. Сьогодні ми відзначаємо свято Пресвятої Родини, яка також мала дуже великі випро­бування від Отця Небесного. Ми ба­чимо тут шопу, шопу-стаєнку, бо не було пристойного, теплого місця для них у людській хаті. Уявімо собі, що робилося в серці Св. Йосифа, коли він шукав місця для Ісуса й Марії, ходив від хати до хати - стукав, просив, благав... Св. Йосиф, мабуть, страждав через те, що не міг заради­ти, не міг забезпечити надійний за­тишок своїм найближчим, своїм най­ріднішим. Напевне, його це мучило, можливо, йому навіть було соромно перед Марією, що він недобрий опі­кун, недобрий чоловік, не може собі дати ради. Але як поводиться в цій ситуації Марія? Чи Вона дорікає Свя­тому Йосифові - чому ти наперед не пішов, чому ми не маємо грошей, чому не можемо собі дати ради, чому маємо йти в стайню? Ні, Марія ніколи не дорікала Св. Йосифові, Вона дуже добре розуміла потребу Св. Йосифа, бачила й цінувала його старання, бачила любов його серця. Вона розуміла, що йому нелегко, що він переживає, і щоб не пригнічу­вати його, Вона, мабуть, мовчала, а, може, ще й навпаки, підтримува­ла й розраджувала його. Вона йому казала: "Йосифе, нічого. Бог буде опікуватися нами, здаймося на Божу волю". У своєму великому випробу­ванні ані Йосиф, ані Марія не наріка­ють на Бога. Вони покірно, спокійно і з гідністю приймають Божу волю. Вони віддаються цілковито в опіку Божого Провидіння.

Дорогі мої! Що потрібно для того, аби в наших родинах було так само: щоб чоловік розумів жінку, а жінка розуміла чоловіка, як Св. Йо­сиф розумів Марію, а Марія розуміла Св. Йосифа? Потрібно мати віру, віра має бути! Як у жінки, так і в чоловіка. Тому так важливо, особливо в моло­дих родинах, коли хлопець вибирає дівчину, а дівчина вибирає хлопця. Так, вподобання, якісь загальні риси характеру і так далі - це важливо, але найважливішим у житті христи­янської родини є віра. Якщо немає віри у хлопця і дівчини, якщо ви не зможете ніколи клякнути спільно до молитви, якщо ви по-різному буде­те дивитися на церкву, на молит­ву, на віру - пам'ятайте, буде дуже важко, хтось мусить уступити. Яка сторона уступить - віруюча чи не­віруюча - важко сказати, бувають різні випадки. Буває, що людина одружується, бере шлюб, ходить до церкви, як мама її навчила, вона ті цінності отримала в батьківській родині, але під впливом щоденного життя безбожного чоловіка чи жінки її віра згасає, людина стає літепла, а опісля байдужа і втрачає дар віри, і це дуже страшно, дорогі мої. Але буває і навпаки. Коли невіруюча лю­дина бачить вчинки свого чоловіка чи жінки, бачить, що церква добре вчить, що молитва має силу, тоді й вона пристає до віри, по-різному бу­ває. Але коли віруюча людина бере собі за чоловіка чи жінку людину невіруючу - це дуже велика небез­пека, небезпека втрати віри, небез­пека втрати родинних цінностей, не­безпека християнського виховання ваших дітей. Ти змінюєш віру або твоя віра під загрозою, вона в не­безпеці, ти можеш втратити віру. Ти не будеш мати права виховати своїх дітей так, як тебе виховувала церк­ва, мама, твоя хата і твоя родина... А це дуже багато, дорогі мої. У цьому дуже велика помилка наших христи­янських родин. Згадаймо, Єва в раю мала дуже багато всяких плодів, але їй сподобався саме той цвіт - цвіт забороненого дерева. Так часто мо­лодим хлопцям чи дівчатам подоба­ється отой плід. Так часто зводить диявол людей віруючих. І донька каже до мами: "Я кохаю його. Він - той, без кого я не можу жити". Час­то батьки мають рацію, коли радять своїй дитині: "Дитино, того цвіту - півсвіту. Заспокійся, почекай, не роби поспішних висновків, то не на один день, то на все життя". Але ми хочемо саме того цвіту, який, мож­ливо, не є твоїм або він - той забо­ронений плід в Едемі, плід пізнання добра і зла. Спокушуються молоді люди, і тоді стаються дуже великі трагедії родинного життя. Що роби­ти, щоб оминути ті трагедії, як маємо поводитися? Кожна дівчина, кожен хлопець, який думає про супружий стан, має молитися, щодня просити Бога: "Боже, дай мені доброго су­пруга, добру жінку. Дай мені таку жінку, яка б розуміла мене, а я її. Дай мені такого чоловіка, який би був підпорою в моєму житті. Дай таку, щоб я створив родину, яка би подобалася Тобі, Боже, на взір хрис­тиянської родини в Назареті". Це дуже важливий момент. Так само й батьки мають молитися за своїх ді­тей, за їхню добру долю, за добрий вибір стану. Родина - найцінніший дар від Господа Бога. Це Богові най­миліше і найлюбіше.

Нині, дорогі мої, існує велика не­безпека для родини. Проти неї сьо­годні повстало, ніби ціле - насам­перед, суспільство, держава, в якій живемо, і держави в цілому світі, на­віть християнські не стають в оборо­ні родини, не пропагується вірність, святість родинного життя. Що не візьміть - Інтернет, місце праці, лі­тературу, фільми - все ніби спрямо­ване на руйнування родини. Прак­тично в кожному фільмі ми завжди будемо бачити зраду, коханця чи коханку і так далі. Оглядаючи таке, всі звикають до аморальності. В мо­лодої людини закладається розумін­ня того, що це - нормальне явище, так весь світ живе, так всі живуть, то чому ми не маємо так жити... І це небезпека.

Так званий свій простір. Сьо­годні існує небезпека власного про­стору. "Не входь! Це мій простір! Ти не маєш права порушувати його". Стоп! Хто він для тебе? Він твій чо­ловік. Хто вона для тебе? Вона твоя жінка. А хто ви обоє? Одне тіло. У чий вона зайшла простір - до сусі­да? Вона зайшла в мобільний теле­фон чоловіка, вона має право ввійти в нього, як до свого, бо ти її чоло­вік, і ти також маєш право ввійти на її пошту так, як до своєї, бо вона твоя жінка. Намагаючись виборо­ти власний простір, ти таким чином відгороджуєшся від родини. У тому твоєму просторі вже немає роди­ни, немає сім'ї, бо той твій простір свідчить про що? Що ти чогось боїш­ся, що ти щось приховуєш від своєї жінки, від свого чоловіка. Не існує мого простору - в сім'ї все спільне. У християнській родині не повинно бути ніяких бар'єрів. Обходячи по­мешкання з йорданською водою, я подекуди навіть бачив на дверях ди­тячої кімнати вивіску: "Стоп". Що це означає? Якщо тобі немає 18 років, мама, тато не мають права ввійти до твоєї кімнати й подивитися, що ти робиш? Ви вчите зле! Ті батьки, які позволяють на таке, отруюють сво­їх дітей. Вони вважають, що таким чином виховують індивідуальність, право на самобутність дитини, пра­во самій вибирати. Пам'ятайте, що є добрий ангел і злий, є ангел світла й ангел темряви, і якщо ти, мамо, тату, не добре виховуватимеш своїх дітей, якщо ти упустиш їхнє виховання, то злий ангел їм завжди буде показува­ти дорогу, яка веде до зла, до гріха. Тому, розважаючи про християнські родини, ми обов'язково побачимо ті великі небезпеки, які в них є, бо часто ви, батьки, губите своїх дітей. Ви привчаєте їх вже від маленького бути окремо: то є твій простір, ніх­то не має права втручатися до тебе, входити і так далі. Потім та дитина одружується чи виходить заміж і так само буде поводитися у своїй ново­створеній сім'ї, бо вона так звикла. То є моє, я маю право на особисте життя. Якщо ти хочеш мати право на особисте життя, тоді не треба вихо­дити заміж, будь собі самотньою все життя. Навіщо виходиш заміж? На­віщо женишся, якщо не хочеш, аби жінка мала права, будь кавалєром до смерті. Але, якщо ти взяв шлюб, якщо ви присягнули: "Обіцяю тобі любов, вірність по всі дні, аж до са­мої смерті", тоді ви стаєте одним ті­лом. Апостол Павло каже про одне тіло, не про два тіла. Згодом діти, які виховуються в таких родинах, скажуть: "Тато жив своїм життям, а мама жила своїм життям. А чому я так не маю жити?" І коли сходять­ся двоє таких осіб, тобто діти такого "окремого" виховання, тоді вони, одружившись, не розуміють одне одного, і починаються скандали. Що ти лізеш у моє життя, що ти риєшся у моєму сумлінні? А хто має ритися, хто має тобі допомогти, як не твоя жінка, не твій чоловік?

Тут ми бачимо важливість хрис­тиянського виховання для родини, важливість віри в Бога, яка є цемен­том, яка дає світло. У тій вифлеєм­ській шопі, тій гроті ми бачимо єд­ність, ми бачимо радість. Сьогодні ми часто скаржимося, дорогі браття і сестри, на своє матеріальне стано­вище, брак грошей для родини і т. д. Це все неправда. Я знаю родини, бідні родини, але в них панує любов і довіра. Я знав родини, де жінка була хвора, важкохвора, а чоловік був вірний їй все життя. Все зале­жить від нашого внутрішнього на­лаштування, від нашого виховання, від нашого розуміння, що таке при­сяга, для чого треба дотримуватися тієї присяги - тільки тоді через неї Бог благословляє сім'ю, дітей, ону­ків, правнуків. Тому сьогодні, пере­живаючи це свято Пресвятої Родини, дорогі браття і сестри, ми маємо гли­боко усвідомити, що кожна христи­янська родина переживає проби, пе­реживає терпіння й випробування. І немає таких проблем у християн­ській родині, коли б Господь Бог нас залишив і сказав: "Робіть собі, що хочете, я до вас не втручаюся". Ні, коли Бог бачить єдність християн­ської родини в найтяжчих ситуаціях, Він завжди поблагословить її. Коли Він буде бачити вашу добру волю, буде бачити, що ви хочете зберегти присягу і вірність своїй сім'ї, Він не полишить вас.

Дорогі мої, сьогодні наші ро­дини переживають справді склад­ні часи. Це найскладніші часи для зберігання віри, для доброго хрис­тиянського виховання в наших ро­динах, для плекання взаємної лю­бові. Пам'ятаймо, я постійно про це кажу: шлюб - це той момент, коли ви запалюєте вогонь. Є дрова - ви запалюєте той вогонь, і він горить. Але якщо дров не підкидати, то во­гонь дуже скоро загасне. Родинне життя треба плекати. Частіше при­гадуйте собі ту любов, яка вела Вас до престолу, до вівтаря, той момент, коли ви складали присягу, ті радіс­ні хвилини. Часто ви будуєте своє життя виключно на образах: мені те сказали, мене обманули і так далі. Коли в нашому серці живуть тільки негативні спогади родинного життя, це пригнічує, це руйнує родину, але коли ми згадуємо приємні моменти, ті гарні хвилини, тоді навпаки - це дає сили для християнської родини іти вперед, рухатися вперед, щоб ті­шитися дітьми. Так, родинне життя вимагає жертв, інколи здається, що то завелика жертва. Я беру від себе, я когось покохав, я зустріла іншого і так далі, чого я маю мучитися - при­ходять великі спокуси диявола. Дия­вол спокушає, він хоче тобі показа­ти, що ти нещасна, бідна і лише мар­нуєш життя. Спитай себе: а скільки того життя? Хіба ми можемо знати, я чи кожен з нас, скільки ми прожи­вемо? Ніхто не знає. А може треба терпіти всього-на-всього рік і збе­регти святість родини. Скільки знаю старших, які кажуть: "Задля дітей, отче, задля дітей терпіла чоловіко­ві, бо хотіла, щоб вони мали тата". І те терпіння оправдалося, оправ­далося те терпіння, і діти мали тата, діти мали маму, бабцю, дідуся, і все було добре. Диявол дуже хитрий, він вибирає такий момент, коли ти вже, здається, не маєш сил. Все, край, не можу більше терпіти, це понад мої сили, хай все валиться... Але треба мати віру. Чому віра така важлива? Бо в такій безвиході, знаєте, коли є випробування для родини, людина без віри не встоїться, вона не має до кого прийти. Прийде до мами, тата, скаже, ті насварять, вона не має де дітися, вона вважає, що її пробле­ми тільки з нею, вона нікому не по­трібна. І людина без віри ламається, впадає у розпач, зневіру. Людина віри завжди просить для себе за­хисту, підтримки, надії, потіхи в Гос­пода Бога. Вона молиться і просить: "Боже, допоможи той хрест знести, дай перенести ті труднощі родин­ного життя, дай якось пережити ці страшні хвилини". І благодать Божа дає сили, дає наснагу, й ти тоді вже, можливо, іншими очима дивишся на свого чоловіка, на свою жінку. Молі­мося за наші родини сьогодні, просі­мо у Пресвятої Родини з Назарета, в Ісуса, Йосифа і Марії, щоб вони дали нашим родинам зберегти святість родинного життя, щоб вони дали нашим родинам сили, мужності, ви­тривалості подолати ті труднощі, які зустрічаються на їхньому спільному шляху життя. Молімося о витрива­лість наших родин, о святість наших родин, родинного життя, о спільну молитву. Знаю чимало родин, які спільно моляться щодня. Це неоці­ненний дар - молитва сім'ї, родини. Кажуть, є такі моменти страшні, де­коли ненависть у серці і злоба, але, кажуть, йдемо, примушуючи себе, молитися, хоч не хочеться, але не пропускають молитви. І багато роз­повідають мені, що після того, як встають від молитви, їм ніби камінь з плечей спадає, і народжується якась нова, інша думка в тій чорній безнадії, народжується надія, від­роджується любов. Я б радив усім молодим, старшим родинам по мож­ливості частіше ставати до спільної молитви. Спільна молитва, дорогі мої, спільна молитва чоловіка, жінки й дітей приносить світло, що розга­няє темні хмари, проганяє диявола від родини, і тоді приходить Ангел-Хоронитель до сім'ї. Будете спільно молитися - будете бачити великі, обильні плоди для своїх християн­ських родин.

Сьогодні, як ніколи, ми бачи­мо в нашому краю кризу родинного життя: чоловік чи жінка поїхали на заробітки, запанував хаос, родина наша слабка і бідна. Молімося за мо­лоді сім'ї, які не мають потомства і просять о дітей, молімося за сім'ї, в яких панують алкоголь, наркотики і різні біди-нещастя, просімо Пре­святу Родину, щоб вона допомогла нашим родинам стати шляхетними, добрими, сильними. Не забувай­те, родини, - чоловік жінці, а жін­ка чоловікові - частіше нагадувати, що ви потрібні одне одному, що ви любите одне одного, що ви поважа­єте одне одного. Про це треба час­то нагадувати. Не потрібно цього соромитися, бо любов єднає, додає сили перебороти труднощі. Не раз стається, що те вогнище родинно­го життя у вас згасає. Навіть, якщо якась сторона відійшла, попала в тяжкий гріх, вмійте простити, вмійте вибачити, вмійте забути, перегор­нути ту сумну сторінку. Перегорни сторінку і йди далі, дивися вперед... Якщо будете будувати з Богом наші родини, то будете бачити, що Божа опіка й Боже благословення буде над вами, і Божа любов завжди буде тим правдивим живим вогнищем, яке додаватиме вам сили, наснаги і мужності. Тому молімося за родини, бо ж родина - найдорожчий скарб, який ви маєте. Плід сім'ї - діти, а ми знаємо, що немає нічого найдорож­чого за тата і за маму. Ви для своїх дітей стаєте найріднішими, і певно, що для них є великий біль і страж­дання, коли вони когось втрачають - тата або маму. Ким би той тато не був, якою б та мама не була. Але ніхто у світі ніколи не замінить їх. Це єдине, чого не можна замінити, ку­пити, придбати. Тому не допускайте сирітства своїх дітей, а старайтеся пережити всі труднощі, всі випробу­вання, щоб зберегти святість кожної християнської родини.

о. Василь Ковпак,
Генеральний настоятель СБССЙ / http://www.saintjosaphat.org



Схожі матеріали:

Категорія: Подружжя | Переглядів: 538 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: християнська сімя, шлюб, виховання дітей, сім'я, християнська родина, Подружжя, проповідь | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
семи мечам болю Божої Матері

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика