Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [181]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [237]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [101]Суспільні проблеми [435]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [386]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [413]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [62]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [123]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2016 » Січень » 25 » Підпілля, історія УГКЦ » Греко-католики в умовах повоєнної ліквідації УГКЦ на Галичині (продовження)
09:40
Греко-католики в умовах повоєнної ліквідації УГКЦ на Галичині (продовження)

У серпні 1945 р. о. Лаврентій Шкрепко у м. Чортків Тернопільської області під час проповіді попередив вірних про можливий тиск і наголо­сив на необхідності зберігати віру. Після Літургії у вужчому колі він ска­зав парафіянам, що греко-католикам не можна брати участь у православ­них богослужіннях чи хрестити дітей у православного священика, і що церковне право дозволяє батькам хрестити дитину при свідках.

Отець Остап Стернюх із с. Рад­ча Лисецького району Станиславів­ської області відмовився перейти на православ'я і закликав до цього ві­рних. Після його арешту й до за­криття церкви 1950 р. парафіяни відспівували Утреню, Вечірню, навіть недільну Літургію без свя­щеника.

Надзвичайно важливу роль у формуванні опору мирян возз'єднанню відігравало духо­венство й чернецтво греко-католицьких монастирів. Вони по­ширювали звернення до вірних, де вказували, що приєднані до Ініціативної групи священики не мають "Божої сили", а також про­вадили усну агітацію по селах.

Зі звіту уповноваженого РСРПЦ А. Вишневського випливає, що на кінець 1946 р. населення Львів­ської області практично не реагу­вало на возз'єднання за винятком деяких сіл Жовківського району з огляду на близьке розташування монастиря отців-василіян.

На території Станиславівської області центром найбільшого опо­ру возз'єднанню став василіанський монастир у с. Гошів Боле­хівського району.

Отці, яких було заарештова­но під час ліквідації монастиря у березні 1950 р., після повернення із заслання регулярно провадили підпільні греко-католицькі бого­служіння.

Загалом на 1954 р. на Львів­щині нараховувалося 30 громад, де частина вірних не приймали "підписаних" священиків і самі провадили богослужіння, та 29 невозз'єднаних громад у Станиславівській області. Хоча їх кіль­кість є незначною, саме ці гро­мади стали "сферою підпільної діяльної "невозз'єднаних" свяще­ників", які повернулися з ГУЛАГу до Галичини в середині 1950 р.

Галичина вбачала у насиль­ницькій ліквідації УГКЦ намагання влади радянізувати Західну Укра­їну, ставилася до возз'єднання здебільшого негативно. Через брак інформації про суть акції, слабке розуміння конфесійних відмінностей між УГКЦ і РПЦ, возз'єднання парафіяльного священика і прив'язаність населення до літургійного життя більшість громад формально перейшла у лоно РПЦ. Незначна група мирян, на яку впли­нули пояснення "невозз'єднаного" духовенства і чернецтва та риторика ОУН, відмовилися від возз'єднання і стали осередком підпільної Церкви.

Без жодного сумніву, найбіль­шого удару українській духовності завдала московська Церква через нищення УГКЦ за допомогою радян­ської влади. Прикриваючись рішен­ням Львівського "псевдособору", опираючись на радянську репре­сивну машину, Москва взяла курс на нищення української нації через нищення УГКЦ.

Ліквідатори передбачали все до найменших дрібниць. Заарештовано ієрархію, митрополита, єпископів, сподіваючись, що заберуть пастиря і розбіжаться вівці. Фізично пастирів усунуто, але їхній духовний провід над паствою не перервався. Воро­ги Церкви не взяли до уваги слів Христа: "Ворота пекельні її не по­долають" (Мт. 16, 18). Митрополит Андрей Шептицький перед своєю смертю провістив цілковите знищен­ня УГКЦ в Україні та її відродження у майбутньому.

Ще до початку репресій влади­ки усвідомлювали, що їм потрібно подбати про наступників. Для того, щоб Церква взагалі не залишалася без ієрархів, їх висвячували таємно. Незадовго до свого арешту митропо­лит Йосип Сліпий іменував чотирьох екзархів, бо й єпископа Будку і Чер­нецького було ув'язнено разом з ним 11 квітня 1945 р. Так архимандрит Климентій Шептицький виконував свої обов'язки до арешту в червні 1947 р. Віце-провінціал Йосиф де Вохт керував архиєпархією до груд­ня 1948 р., коли був змушений ви­їхати в Бельгію. Перед виїздом він передав свої обов'язки управителю отцеві-редемтористу Іванові Зати­ку, якого незабаром арештували і в 1950 р. засудили до заслання на Сибір, де він помер у 1956 р. Відпо­відальність за керівництво Церквою взяв на себе о. Микола Хмільовий - глава підпільної Греко-Католицької Церкви. До свого арешту в 1949 р. він переховувався в уцілілих жіно­чих монастирях та користувався за­хистом націоналістичного підпілля.

У Станиславові єпископ Григорій Хомишин до свого арешту підготу­вав і залишив після себе заміну. Він висвятив на підпільних єпископів-помічників о. Семеона Лукача, о. Степана Вапровича, о. Івана Сле­зюка (всі вони були єпархіальними священиками, викладали в Станис­лавівській духовній семінарії). Гене­ральним вікарієм владика Хомишин призначив настоятеля монастиря ЧСВВ о. Григорія Балагурка. Єпис­коп Григорій був заарештований ще у 1945 р. за організацію нелегаль­них контактів з Ватиканом.

Подібна ситуація спостерігалася в Мукачівській єпархії. Після прихо­ду радянських військ на Закарпат­тя, Владика Теодор Ромжа, щоб не перервалася лінія єпископів, висвя­тив єпископа-помічника Олександра Хіру, а сам згодом 1949 р. був за­арештований.

Отже, 1940-1950 рр. були най­важчим періодом діяльності УГКЦ. Легальна структура Церкви була по­вністю зруйнована.

Живий приклад жертвенного му­чеництва вищезгаданих ієрархів, те­пер проголошених блаженними, за­безпечив стійкість для сотень і тисяч підпільних душпастирів й вірних.

Католицька Церква не тіль­ки проповідувала Євангеліє, але й жила ним. Жити Євангелієм означає страждати за нього.

Святий Йоан Золотоустий гово­рить: "На Церкву не перестають на­падати, а вона перемагає. Чим силь­ніше на неї нападають, тим більше вона росте. Хвилі розбиваються, а скеля стоїть непорушно. Хто напа­дає на Церкву, той погубить само­го себе, а Церква стане ще сильні­шою. Хто її атакує, той руйнує власні сили".

Підготував о. Богдан Турчиняк, СБССЙ
Греко-Католицька Традиція 7, липень 2014 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org



Схожі матеріали:

Категорія: Підпілля, історія УГКЦ | Переглядів: 409 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: традиціоналізм, історія УГКЦ, ПІДПІЛЛЯ УГКЦ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика