Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2012 » Червень » 13 » Безбожники » Гомодиктатура
20:23
Гомодиктатура
Гомодиктатура в Європі та її перспективи в Україні

Представляємо вашій увазі прес-конференцію: "Гомодиктатура в Європі та її перспективи в Україні”, на якій розглядалися питання руйнування іноземними структурами української державної політики в сфері сім’ї та моралі: гендерна політика, ювенальна юстиція, інші антисімейні технології.

На запрошення українських громадських організацій у прес-конференції взяв участь правозахисник Christian Legal Centre і Christian Concern Алекс Спак з Лондона, який розповів як у Великобританії притисняються права звичайних, нормальних людей, якщо вони наважуються висловити своє несхвальне ставлення до гомосексуалізму. Їх звільняють з роботи, судять, штрафують і т.д. Наприклад, вчителів звільняють тільки за те, що вони дозволяють собі піти з загальношкільного заходу, на якому лесбіянки розповідають, що гомосексуалізм є нормою життя. Якщо Україна не зупинить засилля гомосексуалізму який зараз насаджується в країні, то через кілька років нас чекає така ж ситуація.

Щоб продемонструвати, наскільки далеко зайшло падіння Європи, публікуємо дитячі книги, які призначені для шкіл -

"Тато, тато і я”:

Така ось ідилія

"Хто хоче сьогодні зі мною пограти?” "Я!”,-  сказав тато, – "І я”, – сказав тато.” Ось таке щастя дитини, котра потрапила до гомосексуалістів – за першим покликом відразу з ними кидаються грати "два тата”. Прочитають ваші діти і подумають – а мій тато чомусь не відразу біжить грати, як тільки-но я покличу – напевно хлопчикові з двома татами краще! Популяризувати і рекламувати одностатеве співжиття – таку політику ведуть країни ЄС у відношенні до дітей.

А це книга "Король і король”. Історія класична – принц виріс і йому настав час одружуватися!

До нього приводять різних "чарівних” принцес.

Зовнішність принцес продиктована явним жінконенависництвом.

І нарешті він зустрічає свою любов, яка приходить з першого погляду! Він виявляється принцом сусідньої держави. Зигмунд Фрейд прокоментував би позу юнака із зеленою хусточкою, вигляд якого викликав "любов з першого погляду” у радісного усміхненого принца.

"Молодим” грають "весілля”.

Такою картинкою закінчується дитяча казка. Ці та подібні їм книги поширюються в дитячих навчальних закладах. Таким чином дітей вчать "толерантності”. А заодно і гомосексуалізму.

Наприклад, нещодавно мер Амстердама Еберхард ван дер Лаан закликав навчати голландських дітей основам гомосексуалізму починаючи вже з початкової школи. Назвавши себе «фанатиком в цьому питанні», Еберхард ван дер Лаан вважає, що така освітня міра підвищить в суспільстві толерантність до секс-меншин. Подібні "європейські цінності” будуть насаджуватися і у нас. Наприклад, в Литві яка входить до Євросоюзу, головний лобіст гомосексуалістів погрожує депутатському корпусу, що якщо не будуть прийняті чергові законодавчі акти в підтримку гомосексуалістів, то Європа буде вживати заходів.

Що б не допустити подібної дикості в своїй країні, наші співвітчизники провели серію акцій протесту. Напередодні прес-конференції, в Києві громадський рух «Любов проти гомосексуалізму» провів 5 мітингів біля представництв іноземних держав.

Основною думкою прес-конференції було те, що керівництво Євросоюзу і США цілком свідомо руйнує українське суспільство, виділяючи великі гроші на програми з розвалу інституту сім’ї в Україні. Головними напрямками їх діяльності є підтримка розбещення дітей через пропаганду безладних статевих зв’язків і збочень під виглядом «статевого виховання» та профілактики від венеричних захворювань. Активно проводяться гендерні програми, просуваються ювенальні технології, надається фінансова і політична допомога руху педерастів і лесбіянок, а так само пропагується легалізація наркотиків під виглядом «боротьби» з СНІДом.

Спеціально запрошений експерт Олександр Спак, юрист і політичний аналітик з Лондона розповів, що в Європі гомосексуальні кола змогли домогтися того, що елементарні здорові аргументи про сім’ю між чоловіком і жінкою сприймаються, як злі і нетолерантні. Ще кілька років тому про таке ніхто не міг би і подумати. На сьогодні західне суспільство спокійно приймає аморальні аргументи і перекручені факти, а от люди, які висловлюють свою думку з приводу сексуальної етики (незгоду на усиновлення дітей гомосексуальними родинами, небажання поєднувати одностатеві пари і т.д.) виявляються в суді. На думку Спака, все це цілком може очікувати Україна в найближчому майбутньому. Не дивлячись на неприйняття збочених ідей більшістю розсудливих людей, ці закони поступово приходять в різні країни і незворотньо змінюють культуру і спосіб життя суспільства.

Найбільша небезпека полягає в активному впливі на психіку дітей. Оскільки гомосексуальні активісти не бачать сенсу вести дебати з людьми похилого віку, сьогодні в центрі уваги гомосексуальних кіл – освітні процеси в навчальних закладах. В Європі і США ведеться цілеспрямована і масштабна робота через обов’язкове відвідування уроків та гуртків, які проводять гомосексуалісти або ліберали, що симпатизують їм,  розповідаючи про одностатеві стосунки в позитивних барвах. Також масово видається гомо-лесбійська дитяча література: книги та енциклопедії для будь-якого віку, де простою і доступною мовою розповідається, як добре жити з двома мамами або двома татами.

«Свавілля», – скажете ви, – «Толерантність», – відповість вам Європа і подарує вашій дитині в дитячому садочку казку «Про двох закоханих принців».


Шведські дитсадки: Замість неполіткоректної "Білосніжки” діти слухають казки про жирафів-гомосексуалістів

В одному з дитячих садів Швеції не стало ні хлопчиків, ні дівчаток. Дитсадок не закрився – його як і раніше відвідують ті ж 33 дитини. Але тепер у них немає статі – вони просто "друзі”. Співробітники дитячого садочку намагаються уникати займенників "він” і "вона”. По-шведськи "він” – han, "вона” – hon. Щоб уникнути цих займенників, вихователі використовують безстатеве слово hen. Хоча в класичній шведській мові це слово відсутнє, але в жаргоні деяких гомосексуалістів і феміністок воно використовується.

"Ми використовуємо це слово, коли в дитячий садок збирається прийти, наприклад, доктор, поліцейський, електрик або водопровідник. Ми не знаємо, буде це чоловік чи жінка, тому ми просто говоримо, що hen прийде близько двох годин дня. Таким чином, діти можуть уявити собі як чоловіка, так і жінку. Це розширює їх кругозір”, – говорить завідувачка дитячим садом 52-річна Лотта Райалін.

Щоб діти не "впадали в гендерні стереотипи”, вихователі приділили особливу увагу підбору нових дитячих книг, а також виду і кольору іграшок. Хоча ляльки мають всі анатомічні особливості, притаманними хлопчикам і дівчаткам.

"Суспільство очікує від дівчаток, щоб ті були жіночними, милими і гарними, а від хлопчиків – щоб ті були мужніми, грубуватими і товариськими. Але Egalia дає дітям фантастичну можливість бути такими, якими вони хочуть бути насправді ", – пояснює вихователька Дженні Йонссон.

Дитячий садок, що функціонує за рахунок бюджету, відкрився в 2010 році в Содермальмі, відомому своїм лібералізмом районі Стокгольма. Він розрахований на дітей віком від року до шести і став одним з найбільш радикальних прикладів прагнення до рівності статей, починаючи з раннього дитинства, що проявляється в шведському суспільстві .

У дитячому саду Egalia колишні хлопчики і колишні дівчинки разом грають з лялькової кухнею, займаючись "приготуванням їжі”. Поруч з цією іграшковою кухнею викладені набори цегли Lego та інших іграшкових будматеріалів – спеціально для того, щоб у свідомості дітей не виникало бар’єрів між такими заняттями, як приготування їжі і будівництво.

До речі, ляльки, в які грають діти – чорношкірі, в зв’язку з чим дитсадок вже отримував погрози від місцевих расистів. Але завідувачка оптимістична: у її заклад стоїть велика черга, і тільки одну дитину батьки забрали назад.

Завідуюча Райалін вказує, що її завдання – створити обстановку, терпиму до гомосексуалістів, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів. Тому дітям вона дає читати такі книжки, як, наприклад, історію про двох самців-жирафів, які переживали, що не можуть мати дітей, поки не знайшли кинуте крокодиляче яйце. Та й майже всі книги в цьому дитячому садку розповідають про одностатеві пари, одиноких батьків і дітей-сиріт. Виключені такі казки, як "Білосніжка” або "Дюймовочка”.

Руйнування гендерних стереотипів є основним завданням загальнонаціональної програми дошкільного навчання, побудованої на уявленні, ніби навіть в прогресивній Швеції хлопчики отримують в суспільстві невиправдану перевагу. Щоб згладити його, у багатьох дитячих садах ввели спеціальних "гендерних педагогів”, завдання яких – допомогти вихователям знаходити серед дітей тих, хто все-таки дотримується колишніх стереотипів.

Деякі батьки стурбовані, вважаючи, що процес зайшов занадто далеко і діти, залишивши дошкільний заклад, виявлються дезорієнтованими в реальному світі. "Присвоєння чоловікам і жінкам різних ролей – не проблема, якщо вони наділяються рівною цінністю”, – говорить Таня Бергквіст, блогер та активна противниця політики, яку вона називає "гендерним безумством”.

Прихильники руйнування міжстатевих кордонів говорять, що в традиційному суспільстві усьому, що роблять хлопці, присвоюється вища цінність. "Але з чого вони взяли, що це так? Чому ігри в автомобільчик вважаються більш важливими, ніж ігри з ляльками? "- говорить Бергквіст.

Швеція здавна пропагує рівність між статями, але нещодавно дійшла і до того, щоб дозволити одностатевим парам брати на виховання дітей. Держава виділяє грошові суми на наукові дослідження проблеми гендерної ідентифікації.

Такий заклад, як Egalia, незвичний навіть для Швеції. Дитячий психолог Джей Бєльський (Університет Калійфорніі, США) сумнівається, що там застосований вірний підхід до виховання дітей. Адже хлопчики, припустимо, рано чи пізно почнуть займатися тим, що подобається саме хлопчикам – приміром, бігати з палицями, уявляючи, ніби це мечі. Дорослі ж стануть ставитися до такої поведінки несхвально. Виходить, що політика "гендерного нейтралітету” вільно або мимоволі буде, навпаки, підкреслювати особливості чоловічої або жіночої поведінки, побоюється експерт.


6 способів, якими захисники гомосексуалістів маніпулюють громадськістю

Кожній людині, небайдужій до впливу гомосексуальної пропаганди, спрямованої на зміну традиційних цінностей, варто познайомитися з основними тактиками, які зазвичай використовують «борці за права гомосексуалістів», щоб розпізнати їх заздалегідь і реагувати з адекватністю і милосердям.

Стратегії борців за права гомосексуалістів дуже майстерні в маніпуляції громадською думкою і включають в свій арсенал шість тактик, заснованих на напівправді і вигадці:

• Користуватися статусом «жертви»;

• Використовувати прихильні засоби масової інформації;

• бентежити і нейтралізувати Церкви;

• обмовляти християн і створювати про них стереотипні уявлення;

• Спокуса і обдурювання (приховування своєї істинної природи);

• Залякування.

Одна з причин, чому ці тактики досі так добре працювали, полягає в тому, що активісти «руху за права гомосексуалістів» досягли успіху у створенні та розповсюдженні нешкідливого і доброзичливого образу свого руху. Вони приспали пильність людей, змушуючи думати, що їх радикально налаштована соціальна пропаганда не завдає шкоди суспільству.

У більшості випадків, стратегії, які використовуються «борцями за права гомосексуалістів», були покликані пом’якшити екстремальні висловлювання і замаскувати пропаганду під мовою, що вселяє оманливий спокій. Проте з часом багато людей стали думати про себе і про інших, як про «гомофобів» або «ненависників» в тих випадках, коли вони виступають проти будь-яких аспектів пропаганди прав гомосексуалістів і – неймовірно – навіть якщо вони хоча б подумки задають собі про це питання. Лідери рухів і їх повірені часто виявляють бажання, щоб їхні опоненти написали книгу.

Цікаво, що ватажки руху «за права гомосексуалістів» саме це і зробили. Маршал Кірк (Marshall Kirk) і Хантер Мадсен (Hunter Madsen) ясно виклали цю пропаганду в маніфесті руху за права гомосексуалістів «Після балу: Як Америка переможе свій страх і ненависть до геїв в 90-х». Ця книга – просто джерело інформації для прихильників традиційних сімейних відносин, які активно виступають проти пропаганди прав гомосексуалістів. Досі найпопулярнішою тактикою гомосексуалістів була претензія на статус жертви – дуже потужна, майже паралізуюча зброя, що дає незаперечну перевагу перед громадськістю.

Кірк і Мадсен резюмують високу ефективність статусу жертви: «В ході будь-якої кампанії, щоб завоювати громадську думку, геї мають бути зображені у якості жертв, що потребують захисту, так що гетеросексуали будуть схильні інстинктивно взяти на себе роль захисника <…>. Мета створення образу жертви – змусити гетеросексуалів відчувати себе вкрай незручно, тобто з ганьбою зруйнувати їх самовдоволену гордість, яка зазвичай супроводжує агресивність, спрямовану проти геїв, і закласти основу для процесу перетворення, допомагаючи гетеросексуалам ідентифікувати себе з геями і співчувати їх статусу аутсайдерів <. ..>. Громадськість повинна бути переконана, що геї є жертвами обставин, що вони не вибирали свою сексуальну орієнтацію, як і свій зріст, колір шкіри, талант, або недоліки <…>. Геї повинні бути представлені як жертви забобонів».

Звучить знайомо? Так, якщо звертати увагу на висвітлення цих спірних питань провідними ЗМІ, їх обігрування в законі і суспільстві. Але статус жертви вимагає історію, яка б його підтримала. Таким чином, мабуть, найпоширеніша скарга пересічного «борця за права гомосексуалістів» обертається навколо нібито «періодичної хвилі антигомосексуальних» злочинів на ґрунті ненависті.

Аналіз статистики ФБР щодо злочинів, скоєних на ґрунті ненависті проти гомосексуалістів у період 2000-2008рр. показує, що ймовірність будь-якої людини гомосексуальної орієнтації стати жертвою злочину на ґрунті ненависті протягом всієї його або її життя становить трохи більше одного відсотка. Цікаво, що «геї» більш схильні до скоєння такого роду злочинів проти «натуралів», ніж «натурали» – проти «геїв».

За даними ФБР, 3,98% злочинів на ґрунті ненависті здійснювалося щорічно кожним мільйоном гетеросексуалів проти гомосексуалістів, і 4,44% злочинів – гомосексуалістами проти гетеросексуалів.

Насильство щодо гомосексуалістів широко висвітлюється в пресі, але цікаво відзначити, що переважна більшість насильства проти «геїв» відбувається іншими «геями».

Національна коаліція програм проти жорстокості (NCAVP) є провідною організацією, що відстежує насильство щодо «геїв» в Сполучених Штатах. За статистикою NCAVP, що стосується анти-«гей» насильства, 83% всіх видів насильства, скоєні проти «геїв» здійснюється іншими «геями» в домашніх умовах. І це навіть не беручи до уваги насильство «гей-проти-гея», що здійснюється поза домом. Ця плутанина наразі дуже поширена в суспільстві, а обговорення пропаганди гомосексуалізму майже під забороною, особливо серед молоді Америки. Наприклад, класичне поняття, що університети повинні бути «аренами для вільного обміну ідеями» було повністю відкинуто в Сполучених Штатах. У більшості американських коледжів та університетів є кодекси поведінки, які забороняють вчинки і вислови, пов’язані «гомофобією».

Небезпека полягає в тому, що ці кодекси дають викладачеві свободу, яка значно переважає їх корисність. Уже було наочно продемонстровано, як багато коледжів суворо карали студентів, що бажали просто обговорити тему гомосексуалізму. Зіткнення протилежних поглядів на гомосексуалізм в умовах класу триває вже протягом десятиліть.

У 1991 році студент Мічиганського університету заявив про свій намір створити програму консультування, покликану допомогти гомосексуалістам залишити свій спосіб життя. В результаті він постав перед зборами керівників університету, був одноголосно визнаний винним в «сексуальних домаганнях» і відрахований.

У 2000 році студентський комітет університету Тафтса вирішив офіційно закрити клуб «Християнське Товариство Тафтса», приймаючи до уваги переконання членів, чиї погляди на Святе Письмо та гомосексуалізм не збігалися з їх власними. Клуб був позбавлений фінансування, отримав заборону на використання імені Тафтса; їм заборонили збиратись у приміщенні університету та рекламувати чи анонсувати будь які свої зустрічі і заходи.

У 2011 році у Форт-Уерт (Техас) учень середньої школи був виключений за те, що під час класної дискусії сказав: «Я християнин, і я не думаю, що бути геєм – правильно».

Не легше йде справа і з вчителями. У 2010 році професор Іллінойського університету в Урбані та Шампейн за викладання католицького вчення про гомосексуалізм, яке передувало курсу лекцій про католицизм, був звинувачений у використанні «мови ворожнечі» і звільнений від своїх обов’язків. Професор політології Джин Бетко Елштайн, підкреслюючи небезпеку, яку представляють закони по боротьбі з расизмом, також вказував на труднощі, пов’язані з усіма каральними законами такого роду: «У мене передчуття, що в довгостроковій перспективі результатом таких зусиль буде не очищена, вільна від расизму колективна свідомість студента, але накопичене вируюче обурення від навішування ярлика расиста, навіть якщо людина ніколи не здійснювала расистських дій і не вимовляла расистських образ».

Нікому не слід прагнути відмовити гомосексуалістам в їх основних правах і свободах людини, які є тими самими, що і у всіх нас, бо всі ми – сини і дочки Бога. Але справа набула такий оборот, коли ми повинні боротися, щоб захистити наші власні громадянські права – право на свободу слова, віросповідання, зборів, навчання наших дітей нашим цінностям – щоб захистити наші сім’ї та громадські інститути. Ті, хто пропагує гомосексуалізм, насильницьким чином порушують все більше і більше прав християн, і ситуація стрімко погіршується.

Всього кілька років тому ніхто не міг уявити, що компанії почнуть звільняти людей через написання в неробочий час статей на підтримку сім’ї, або що власникам бізнесу будуть пред’явлені позови за відмову від участі в церемонії гомосексуального одруження?

Настав час підвести риску, підвестися і захистити наші сім’ї і наші права, не виправдовуючись перед громадськістю.

ia-prometei.org.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Безбожники | Переглядів: 2378 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: суспільні проблеми, ліберастія, гріх, толерастія, європа, безбожники, гомодиктатура | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика