Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [180]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [100]Суспільні проблеми [428]
Пророцтва, об'явлення [51]Повчання, настанови [384]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [412]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [67]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [62]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [121]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2016 » Березень » 13 » Повчальні історії, притчі » Дорога до неба
11:33
Дорога до неба

..Тихо, з неймовірною легкістю вона піднімається вгору. Вже навіки залишилися позаду земні клопоти і турботи. Зараз тільки одне тривожить: що її чекає? Навкруги панує темрява. І лише десь далеко-далеко видніється промінчик сонця. Чим далі, тим стає все важче, тривожніше, але вона не зупиняється. Ще кілька зусиль - і пітьма залишається позаду. Вона прямує до світла. І от довгоочікувана вершина. А що ж там? Чи виправдається її віра і сподівання?.. О, так! Надії збулися. Душу наповнила невимовна радість від побаченого. Перед нею постала картина, яку ніколи не зможе описати жоден поет і намалювати жоден художник. Що жто було?.. Це був рай. Око людське не бачило, і вухо людське не чуло тієї гармонії і краси, яка там царювала. І от Агнець Божий наблизився до неї і промовив: "Душе праведна, ти була вірна мені все життя: я був голодний, і ти мене нагодувала, я був спраглий, і ти мене напоїла, я був нагий, і ти мене зодягнула, я був подорожнім, і ти мене в дім прийняла, я був недужий, і ти мене відвідала, я був невільником, і ти мене викупила, я був померлим, і ти мене похоронила..Ти зреклася себе, взяла свій хрест і пішла за мною. Ти заслужила Царство Боже. Відтепер і навіки ти будеш зі мною!.."

..."Дитино, пробудися, вже ранок! Час вставати". О, який чудовий сон мені наснився! Як би хотілося, щоб у кінці моєї життєвої мандрівки відбулося те ж саме. Мені так добре. Напевно, відтепер я робитиму все, щоб так справді сталося. Та то лише мить. А що далі? День за днем, тиждень за тижнем, рік за роком спливають години земної мандрівки. "Час проминає, вічність наступає ". А я у своїх щоденних турботах все більше віддаляюся від Бога. Зранку потрібно скоро вставати, молитва переплітається з думками про вдале спланування нового дня. Дорогою до місця навчання завжди зустрічаються люди, з якими можна "вбити час", ведучи пусті та зайві розмови. А там вже й університет, моя група, чергові намагання привернути до себе увагу. І знову пусті розмови. Розпочинається пара, і виявляється, що на сьогодні я абсолютно не готова. Що ж робити, хто допоможе? Тут пригадується Христос. Боже, поможи мені! Так, милосердний Господь помагає. А в іншому випадку починаються нарікання, докори, зневіра ..Нічого, якось буде. В мене є друзі, маю авторитет, нащо мені перейматися.

День проминає, зворотня дорога додому виглядає аналогічно. От я вже вдома, треба вчитись, та де там. Телефонують друзі - треба і їх потішити своєю присутністю. Незабаром вечір. Хочеться спати. І знову поверхова розсіяна молитва - швидше до ліжка спати, а завтра буде новий день, тоді і помолюся. І так щодня...

А як же та мрія про рай? Ні, зараз не маю часу. Потрібно здобувати освіту, шукати вигідну компанію, радіти життю. Молодосте, якати прекрасна! Дискотеки, гулянки, забави - так, це я люблю. Що мені церква, молитва, піст? От буду стара, немічна - тоді буду молитися і постити, а зараз це не для мене...

Але одного безтурботного дня стався непередбачуваний випадок, який дав мені глибоку науку. Напевне, на все життя. Я їхала на навчання. Оскільки маршрутка була переповнена, мені довелося стояти при вході, спершись на двері. Нічим не переймаючись, я спокійно собі їхала до пункту мого призначення. В якусь мить мені пригадалися слова семінариста-катехита, який часто наголошував на тому, щоб завжди раціонально використовувати час на славу Божу, і що молитися потрібно завжди і всюди. Отож я почала молитися коротенькі молитви-зітхання (стрілисті акти), які знала напам'ять. Раптом мене стала непокоїти думка, що мені слід відійти від дверей (на які я сперлася і при цьому ні за що зовсім не трималася) і чимскоріше піднятися до салону маршрутки. Ця думка, чи радше якийсь внутрішній голос, не давав мені спокою. Я мусила докласти чималих зусиль, щоб піднятися. І власне в цю мить, коли, знайшовши якусь точку опори, заледве трохи відсунулася від дверей - вони відчиняються, а маршрутка мчить на великій швидкості ... Я заніміла від жаху. Страшно навіть подумати що було б, якби я не відійшла від тих дверей. Донині твердо переконана, що за врятоване життя маю завдячувати молитві, бо якби не ласка Божа, то мене вже б відвідували на цвинтарі.

Повертаючись до цієї ситуації, можна сказати, що за одну мить - ціле моє життя промайнуло у мене перед очима: безтурботність, гулянки, веселощі, забави. .А тут і смерть стукає у двері: "Ходи, дитино, твій час вийшов". Як? Боже, чому ти мене так скоро кличеш? Та ж я ще не встигла заслужити собі рай! Але смерть не вибирає, не щадить, а приходить тихо, неочікувано і забирає з собою...

Куди б того дня пішла моя душа? Страшно навіть подумати. Але як бути, коли ж то знайти час на Бога? Треба терпіти, постити, умертвлюватися, багато молитись. А що скажуть друзі? Чине будуть вони з мене насміхатися? Вони напевно будуть вважати мене за дивачку чи ненормальну. Потрібно вибрати одне з двох. Що я оберу?

Як важко, надзвичайно важко у теперішньому модерному світі зректися себе і йти за Христом. Але я це зроблю, чого б це мені не коштувало. Буду виглядати дивною, не такою, як всі. Як до мене поставляться близькі, друзі, як сприймають? Не знаю, але я все одно піду за Христом. "Ви будете мене бити, а я буду вас любити..".. Ой, напевно, треба буде багато терпіти. Чи я зможу, а може, не варто? Ні, зможу! Коли мені буде важко, я не буду нарікати, а здамся на волю Божу. Саме такою буде моя дорога до неба. І в найважчу мить пригадаю собі слова блаженного Йосифа Калясанціо: "Не віднайде Ісуса той, хто не терпітиме для Нього". Адже саме терпеливість є тим середником, який веде нас до неба. Відтепер я буду жити не для себе, а для Тебе, Христе. Господи, дай, щоб мої постанови не були лише пустими, кинутими на вітер словами. Боже, поможи мені витривати в доброму до кінця, не дай впасти в зневіру.

З Тобою хочу падати в знемозі,
Убогим бути, старцем при дорозі,
Об людську злобу серце обдирати,
І так, як Ти, навчитися прощати...
Ковтатиму солоні краплі поту,
Як волочити будуть на Голгофту,
Дивитимуся просто в очі смерті -
З Тобою жити і з Тобою вмерти.
о. Олег Кривобочко

Марія КОВАЛЬСЬКА, Студентка
Дзвін з Фатіми 2(37), березень-квітень 2008 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org



Схожі матеріали:

Категорія: Повчальні історії, притчі | Переглядів: 695 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: повчальні історії, цікаві історії, притчі, свідчення | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
семи мечам болю Божої Матері

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика