Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2015 » Серпень » 23 » Суспільні проблеми » Чому Церква стає мовчазною?
08:03
Чому Церква стає мовчазною?

Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, проведеними фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова, Церква вперше за історію Незалежності України опустилася  на другу сходинку суспільної довіри серед громадських і владних інституцій, поступившись лідерськими позиціями волонтерським організаціям.

Здавалося б, факт незначний, але він змушує до призадуми: чому? Однозначно і вичерпно відповісти на це запитання непросто, проте, проаналізувавши теперішню надскладну ситуацію в Україні, можна простежити, що громадяни бажають бачити у словах, а головне – в діях представників релігійних організацій більш чіткі й однозначні відповіді на пекучі проблеми в державі: причини і тактику жахливої війни на Донбасі, тотальну корупцію, зокрема – в силових органах, відсутність обіцяних на Майдані реформ та катастрофічну господарську кризу, спричинену об’єктивним не лише економічним станом. Але перш усього українці хочуть бачити в Церкві беззаперечний моральний авторитет.

Перед Церквами і релігійними організаціями України нині стоїть надважливе завдання: твердо відстоювати віру в Бога та гідність людини. І першим – визначальним - іспитом стануть зміни до Конституції, які Верховна Рада спробує затвердити вже восени.

Зараз тривають запеклі дискусії навколо статей про особливості самоврядування в окремих районах Донбасу. Справді, українська влада, мабуть, є одинокою в світовій історії, яка намагається змінити основний закон держави на виконання якихось ефемерних «мінських угод»… А якщо завтра нам нав’яжуть «одеські», «мукачівські» чи ще якісь «угоди», то ми також будемо підлаштовувати під них Конституцію?!

Проте зміни в основний закон держави згаданою вище нормою не обмежуються. Набагато небезпечнішими є статті, які фактично узаконюють т. зв. гендерну рівність, ювенальну юстицію, евтаназію, виключне право жінки на аборти та уможливлюють одностатеві шлюби. І хоча Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій завчасно скерувала цілий пакет пропозицій щодо неприпустимості таких підступних нововведень на адресу Верховної Ради, жодна з них депутатами не була врахована.

Тому українським Церквам потрібно негайно спільними й об’єднаними зусиллями сконсолідувати своїх вірних, зібрати мільйонні підписи з протестами, якщо потрібно – організувати масові маніфестації і не допустити дискримінаційних статей Конституції, які загрожують руйнуванням Божих Заповідей, знищенням родин і Богом встановленого шлюбу між чоловіком і жінкою. Якщо цьому не вдасться завадити, рівень довіри суспільства до релігійних організацій опуститься ще нижче.

Другий важливий іспит, який Церква хронічно провалює, - це дуже мляве реагування або й відверте мовчання на чисельні порушення суспільної і християнської  моралі в політиці і в громадському житті та в засобах масової інформації. Здається, навіть в мирні часи Україна не здригалася від безнастанних актів жорстокості на мирних територіях, гучних шоу-оргій за участю багатотисячних натовпів неповнолітніх учасників, від масових пиятик під ширмою презентації різних торгових брендів тощо.

Зокрема, на Прикарпатті впродовж останніх років епіцентр цих гарячих розваг перекочував з Івано-Франківська на Буковель. Нема, мабуть, жодного тижня, щоб там під шапкою реклами туристичного бізнесу не відбувалося або стриптиз-шоу, або показ секс-моди, або різні пивні фестивалі, які закінчуються далеко за північ з цілком очікуваним фіналом. Як на це можна мовчати у той час, коли чи не щодня у наших селах і містах на колінах проводжають в останню дорогу захисників України, коли проливаються ріки сліз горем убитих матерів, молодих вдів, дітей сиріт?! ЦЕРКВА НЕ МАЄ МОРАЛЬНОГО ПРАВА МОВЧАТИ НА ЦЮ ГИДОТУ І НА ЗНУЩАННЯ НАД ПАМ’ЯТТЮ ЗАГИБЛИХ ГЕРОЇВ!

Але повернімося до Конституції і Верховної Ради. А чому б, наприклад, очільникам релігійних організацій, скажімо, на Західній – дуже побожній – Україні не ініціювати спільний форум з народними депутатами, тут обраними, кожен з яких перед виборами виявляв найвищі зразки побожності і меценатства (а таких є більше ста!), щоб спільно виступити на захист традиційної сім’ї і людської гідності і не допустити дискримінаційних, руйнівних статей в оновленому тексті Конституції. Суспільство оцінило б таку ініціативу дуже високо, а релігійні організації здобули б нових визнавців, які нині блукають манівцями у пошуку духовних орієнтирів…

* * * 

Одного разу Ісус сказав своїм учням: «Кажу вам, що коли ваша пра­ведність не перевищить пра­ведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного… Тож нехай же буде ваше слово: “Так – так”, “Ні – ні”, а що більше цього, – те від лукавого» (Мт. 5, 37).

Україна нині, як ніколи, спрагла глибокої віри, справ милосердя і справедливості. І тому наведені вище слова Христові скеровані до кожного християнина, а особливо – до священнослужителів. Тому чинімо, як звелів Ісус: словами і вчинками кажімо «так!» – добру, і рішуче «ні!» - злу, бо половинчастість, літеплість і т. зв. толерантність за рахунок Божої Правди  – то від лукавого.

о. Ігор Пелехатий / http://www.novazorya.if.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Суспільні проблеми | Переглядів: 1071 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: криза церкви, суспільні проблеми, УГКЦ, модернізм сучасної Церкви, гомодиктатура, Україна, ліберастія, толерастія, байдужість, мовчання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Зачаттю
Пречистої Діви Марії

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика