Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2015 » Листопад » 6 » Публіцистика » Чи потрібна Традиції в Україні католицька школа?
20:05
Чи потрібна Традиції в Україні католицька школа?

У Європі та Сполучених Шта­тах Америки католицькі школи іс­нують віддавна, здебільшого там вони користуються популярністю че­рез високу якість освіти, а в деяких країнах - навіть отримують пряме державне фінансування. Тема засну­вання католицької школи для тра­диціоналістів України неодноразово поставала в середовищі традиційних родин і священиків Братства Св. Йосафата. Та тепер до цієї теми можна звернутися серйозніше, оскільки від 2 червня 2015 року релігійні орга­нізації в Україні мають право засно­вувати навчальні заклади - дитсад­ки, технікуми, позашкільні заклади, школи й університети, які будуть ліцензуватись і надавати освіту дер­жавного стандарту. За це довгоочі­куване історичне рішення у Верхо­вній Раді проголосували 237 парламентарів. Щоб видавати документи про освіту, навчальні заклади пови­нні одержати ліцензію, виконувати державну програму і, як доповне­ння, мають право створювати свою виховну систему. Наші читачі слуш­но подумають, що закон - це добре, але ж наскільки непросто (принай­мні у фінансовому плані) заснувати таку школу. Тому для початку не за­вадить подумати, чи узагалі потрібна нам, вірним Святої Традиції УГКЦ, католицька школа. Відповісти на це питання люб'язно погодилася пані Віра Цікало, вчитель християнської етики школи міста Новояворівська, педагог з багаторічним досвідом, яка водночас є однією з найактивніших вірних Традиції. Наша розмова відбулася 26 липня цього року після Святої Літургії в наміренні родин у Рокитному.

- Пані Віро, змалюйте, будь ласка, моральне обличчя сучас­ної державної загальноосвітньої школи. Чи є необхідність засно­вувати школу католицьку і чим вона має відрізнятися від існуючої?

- Наведу декілька прикладів зі шкільного життя. Я на уроках хрис­тиянської етики розповідаю дітям про Бога, батьки вдома або згадують інколи про Нього, або й ні, до церкви також ходять не всі. А на урок біо­логії чи історії приходить вчитель і розповідає, як світ створився сам со­бою. Тоді в голові дитини є дві різні думки, і вдома батьки повинні їй все пояснювати. Діти дуже розумні, вони ставлять багато мудрих запитань, і ви, батьки, мусите давати на них продумані відповіді. У католицькій школі відповіді на ці питання дава­ли б вчителі. Вчитель біології міг би навести різні гіпотези походження світу, а вкінці би сказав, що все це є лише гіпотези, а тоді б навів достат­ньо аргументів, які би спростували ті помилкові припущення.

Треба сказати, що вчителі з на­шого покоління соромляться го­ворити, що вони є віруючими. Наприклад, вчитель фізики постійно захоплюється Божим творінням, ро­зуміє, що Господь дуже мудро сотво­рив світ, що якщо на долю секунди Він перестане ним опікуватися, все просто зникне. А я запитую: "А ви кажете про свої спостереження ді­тям?" Відповідає: "Кажу". - "А що ви вкінці кажете?" - "Та кажу: "Як то природа все мудро сотворила!" Звичайно, що після такої науки ди­тина губиться. Наші діти мусять че­кати, поки вчителі дозріють до муж­ності казати правду, що все кругом є створене Богом. Кожен кабінет у католицькій школі мав би мати ви­слови відомих вчених: фізиків, ма­тематиків, поетів, які вірили в Бога. Бо в дітей закладений стереотип, що науковці - невіруючі.

Візьмімо, до прикладу, урок лі­тератури. Є багато творів, які мож­на по-різному трактувати. Ніхто не змусить вчителя, нейтрального до релігії, трактувати якийсь твір по-християнськи. Невіруючий вчитель так розтлумачить дітям твір, що вони прийдуть додому дезорієнтованими в християнських заповідях. Вчитель наведе різні філософські думки, а дитина запам'ятає, що вчителька казала, що і так, і сяк можна роби­ти. А вчитель католицької школи в кожному творі знайде християнське вирішення проблеми.

Коли школярі приходять на урок християнської етики і чують, що й учителі говорять про Бога, то утвер­джуються у вірі, і це дійсно потріб­но дітям. Але цього не достатньо, бо урок християнської етики тільки раз на тиждень і часто не в усіх класах. В Україні триває боротьба проти цьо­го уроку, нам кажуть не ставити оці­нок за знання предмету, уроки ви­носять поза розклад, коли діти вже фізично виснажені. Але ви, батьки, повинні знати, що є закон, який вка­зує, що моральний предмет має бути від першого до одинадцятого класу, мінімум годину в тиждень. Все за­лежить від директора вашої шко­ли. Якщо директор невіруючий, він запровадить предмет "Курси мас-медіа" або просто "Етика", де бу­дуть говорити про добро, але не ска­жуть, від кого воно походить. Після очікуваної освітньої реформи батьки будуть мати великий вплив на шко­лу. Наші батьки не звикли, що вони можуть впливати на освіту. Вони ма­ють право вносити пропозиції щодо викладання предметів духовного циклу, і якщо буде достатньо підпи­сів, то жоден директор не має права не послухати батьків. Тому, якщо у ваших дітей немає духовного пред­мету, то може зібратися ініціативна група батьків та вимагати внесення такого уроку до програми. Цей пред­мет діти дуже люблять, бо він легко дається всім учням: і тим, які добре вчаться, і тим, які слабші у навчанні.

Розкажу вам, яка ситуація в школі. Вчителеві поставлять най­вищу оцінку за проведений урок, якщо кожна дитина висловила свій погляд. Але, як наслідок, всі залишаються при своїй думці. У програ­мі із літератури у старших класах є глибоко моральні твори, після їхньо­го аналізу вчителі дітям кажуть: "Ви так думаєте, ви маєте право на таку думку". Вчитель у католицькій школі позбирав би всі думки, а потім навів би аргументи і переконав: "Ви, діти, ще маєте замало життєвого досвіду, тому так думаєте". А сам підвів би їх до Божої Заповіді.

Думка вчителя є дуже вагомою для дитини. Розповім історію про те, як одна мама була одночасно і вчителем своєї дитини. Дитина дуже швидко зробила домашнє завдан­ня і каже до мами: "Я вже все ви­конала". Мама каже: "Піди напиши ще три речення". А дитина у відпо­відь: "А Марія Степанівна (так зва­ли маму) казала зробити тільки це". Авторитет вчительки в цей момент переважив авторитет мами.

У державних школах є також вчителі-атеїсти, вони ніколи не є нейтральними, а завжди войовничі, вони люблять принижувати дітей. Таких загроз ми можемо уникнути, коли матимемо свою традиційну ка­толицьку школу.

Батьки повинні контролювати всі виховні процеси в школі, повинні тримати руку на пульсі. Я не проти Європи (в сенсі порядку), але в сенсі виховання звідти до нас іде багато аморальних тенденцій. Наприклад, їде група людей (чи то вихователі, чи педагоги, чи волонтери - ми не знаємо), які кажуть: "Ми хочемо провести тренінги у вашій школі". Завідуючий, не вникаючи, дозволяє, і вони приходять у клас. Переваж­но це симпатичні люди, які вміють гарно говорити і бавитися з дітьми. Ті ігри найчастіше є просто хитрим прикриттям якогось аморального за­няття. Одного разу до мене прибігає похресниця (вона ходить до нашої церкви) і розповідає: "Вони таке показували, що мені хотілося залізти під стіл". А то, виявляється, був урок статевого виховання.

Коли ви віддаєте дитину в шко­лу, то укладіть з класним керівником дитини домовленість про те, що чужі люди не мають права втручатися у виховання ваших дітей. Коли ви ве­дете дітей у світську школу, то не розпорошуйтеся, щоб ви могли ство­рити ядро батьків-католиків, добре, якщо ви маєте вчительку вашого духу. Багато молодих батьків страш­но хвилюються за навчання, але, як християни, ми повинні розуміти, що на першому місці є виховання.

Ви всі знаєте, як школярі гово­рять, вживаючи нецензурну, лай­ливу лексику. Наведу приклад, як я борюся з такими словами в шко­лі. Я кажу дітям: "У мене мораль­ний предмет, як я можу ставити вам високу оцінку, якщо ви вживаєте у своїй мові нецензурні слова?" Коли я виставляю оцінки, вони мені самі чесно кажуть: "Знімайте один чи два бали, бо я матюкався". Знаю, що в класі є 5-7 дітей, які не матю­каються. Одному відміннику, який страшно матюкався (про це говорив весь клас), зняла два бали, і з 11 за­лишилося 9, втрачає звання "відмін­ник". Мама йде до директора і каже про мене: "То не її справа, що моя дитина матюкається". За законом я не маю права за мораль знижувати оцінку. Директор так мені й сказав, що це ледь не судова справа. Ба­чите, я тій мамі пробую допомагати перевиховувати сина, а вона каже: "Нехай собі матюкається". Що ми можемо зробити, якщо є такі сім'ї. За 25 років я не мала таких випадків, ні одна мама не противилася, навпаки, навіть дякували. Ось така ситуація в школі.

Тому коли я вперше почула про ідею заснування в нас традиційної католицької школи, то дуже зраділа й подумала: "Боже, дай мені там ви­кладати на волонтерських засадах хоч пару годин у тижні".

- Існує думка, що віддаю­чи дитину в католицьку школу, батьки її ізольовують від світу, і це може створити проблеми в майбутньому, коли їй доведеть­ся навчатися у виші, а згодом і працювати у некатолицькому се­редовищі?

- Навчаючись у католицькій школі, діти отримують своєрідне щеплення, що виробить імунітет, який їм буде необхідний у дорос­лому віці. Я б не сказала, що вони будуть ізольованими, адже дитина не цілий день проводить у школі. Ці діти могли би бути серед своїх одно­літків маленькими місіонерами. Цей світ є такий напористий і наглий, що він вашу дитину знайде скрізь. Вбережіть її від того зла принаймні тоді, коли вона формується. Коли дитина сформується, тоді вона сама даватиме собі раду. Якщо б я зараз була молодою мамою, переді мною не поставало б таке питання, я, не вагаючись, віддала би дітей саме у католицьку школу.

- Деякі батьки бояться, що їхня дитина, навчаючись у като­лицькій школі, буде "білою вороною" серед однолітків, дуже відрізнятиметься від інших, і це може травмувати її психіку.

- Якщо ви хочете мати дитину-християнина, то мусите бути готові до того, що вона буде відрізнятися від інших. Але цього не варто боя­тися, слід просто підготувати дитину до того, що її чекає. Думаю, що ди­тину, яка навчається у католицькій школі, будуть ставити в приклад, ка­затимуть, що то є добра, вихована, ввічлива дитина.

Я, як вчитель, відчуваю дух кла­су. Коли заходжу в клас, в якому є більше добрих дітей, мені в ньому тепло, а в іншому класі, де є біль­ше агресивних дітей, мені холодно, і тоді потрібно більше часу, щоб ство­рити там відповідну духовну атмос­феру. Наприклад, у нас в школі є клас, де першою вчителькою була наша парафіянка - п. Леся Демус. Уявіть собі, я ще не встигла ввійти до кабінету, а учні вже стоять і мо­ляться, без учителя... Усі кажуть, що з цими дітьми є тепло. Ось яке зна­чення має виховання у школі.

- На цей час католицької школи, на жаль, ще не маємо. Чим керуватися батькам, які вибирають школу для дитини за­раз? Надати перевагу тій школі, де дають, за відгуками, кращий рівень знань, чи тій, де вчите­лями є парафіяни традиційних парафій? Чи зможуть ті декіль­ка вчителів суттєво вплинути на формування дитини?

- Уявіть, що перед вами дві вчительки: одна - наша парафіян­ка, вчителька сумлінна, на своєму місці, але, можливо, вона не на­родний вчитель, скромна, не вміє себе подати. А в іншій школі є вчителька зі званнями, вона може від­сіювати слабших дітей, щоб її клас був успішнішим. З одного боку - на­родний вчитель, з іншого - звичай­на вчителька-християнка. Виберіть вчительку-християнку. Подумайте, що для вас важливіше: велика освіта чи добре виховання. Близько 90% батьків думають про вищі шко­ли для своїх дітей. Велика освіта буває така, що забувають про бать­ків. Якщо в дитини буде прищепле­на жива віра, страх Божий, то вона буде старатися добре вчитися, буде боятися лінощів. З досвіду бачу, що ті, хто не дуже добре вчився в школі, в житті є добрішими. Є такі відмінни­ки, які через місяць після закінчення школи не вітаються, відвертають го­лову. Виявляється, що вони вчителя не поважали, а просто використову­вали, одягаючи маску пристойнос­ті. А пізніше гординя зробила свою чорну справу. Дуже рідко буває так, що дитина і розумна, і духовна, і лю­бляча.

Уявіть собі, що ваша дитина по­трапляє в клас до світської вчитель­ки, яка йде в ногу зі світом. Якщо вас, побожних батьків, у класі буде меншість, вас просто ігнорувати­муть. Вас чекають випускні вечори в барах під час посту. Різні імпрези нібито для дітей, які там до першої години ночі засинають на стільцях, а батьки хочуть забав, розкоші та роз­ваг. Тепер навіть, коли дитина за­кінчує вчити "Букварик", то батьки святкують до ночі в барі. Вас також чекає придбання дорогих подарун­ків вчителям. Пам'ятайте, що тоді чинить гріх не тільки вчитель, який бере подарунок, а й ті, які дають.

Батьки люблять осуджувати вчите­лів, але забувають, що самі є спо­кусниками.

- Для постання католицької школи на наших теренах потріб­ні великі кошти. Яким, на ваш погляд, має бути фінансування такої школи?

- Усі розуміють, що, як і за кор­доном, це буде приватна школа, на­вчання в якій оплачуватимуть бать­ки. З цим треба бути дуже обачним. Моя подруга працювала в приватно­му ліцеї. Там навчаються діти різних батьків. Багаті є меценатами, спон­сорами школи, їхні діти відчувають, що вони є оплачуваними, золотими дітьми, і тому ведуть себе жахливо. Моя подруга, моральна, побожна жінка, яка сумлінно працює, добре готує дітей до вступу, змушена була покинути роботу в ліцеї. Там панує вседозволеність, розхлябаність. Тому про фінансування традиційної ка­толицької школи має дбати ціла па­рафія, а не тільки батьки. Бажано, щоб ніхто не знав, хто оплачує мен­ше, а хто більше. Добре було б якби існував рахунок, на який вже тепер можна було б жертвувати кошти на будівництво католицької школи. Ду­маю, що обов'язково знайдуться мо­лоді люди, бізнесмени, які ще, мож­ливо, не створили сім'ї, але хочуть вкласти свої кошти у добру справу, у майбутнє для своїх дітей. Будьмо хоч трішечки далекогляднішими, вкладаючи вже зараз свою лепту у таку вартісну і нагально необхідну будову.

- Знаємо, що ви організову­вали конференцію у своїй шко­лі для старшокласників на тему дошлюбної чистоти. Чи потрібні такі заходи молоді? У який спо­сіб Церква може співпрацювати зі школою?

- На цій конференції, на яку за­просили психолога та священика зі Священичого Братства Св. Свящмуч. Йосафата, намагалися донести мо­лодим людям, наскільки нищівною для них є втрата чистоти. Ця конфе­ренція допомогла багатьом, і вчите­лям, і учням, задуматися над своїм життям. Я одну дівчинку після за­кінчення школи питаю: "Як потрібно поводитися перед шлюбом?" А вона мені відповідає: "Віро Дмитрівно, ви ж на конференції нам все розказали, ми все знаємо".

Ми організовували ще одну кон­ференцію "Лихе слово губить душу". Говорили про погані слова з точки зору медицини, історії, духо­вності... Така праця є дуже потрібна. Школа, і взагалі українська освіта не мають концепції виховної роботи. Ви, як спільнота традиційних като­лицьких сімей, можете організову­ватися, запрошувати духовних осіб і співпрацювати зі школами, щоб до­помагати вчителям морально вихо­вувати дітей.

- За вашою ініціативою у Шклі постав біг-борд, на якому щоразу з'являється соціальна реклама в католицькому дусі, спрямована то проти абортів, то проти шкідливих звичок. Чи люди реагують на такі послан­ня? Чи бачите ви плоди своїх старань?

- Така реклама є дуже потрібна. До речі, щит висить цілий рік. А за законами природи (дощ, вітер і сніг руйнують зображення) він мав висі­ти максимум два місяці. Мені Бог усіх плодів не покаже, звичайно. Інакше б я загордилася. Але про один ви­падок знаю. Жінка йшла робити аборт і перед очима побачила такі слова: "Скажіть моїй мамі, що я хочу жити!" Зворушена до глибини душі, вона повернулася додому і народила дитину, і дуже її любить. Вона про це розповіла подрузі, так і я дізналася. А скільки історій ми не знаємо... Навіть, якби не було більше плодів, то й одне врятоване життя варте тих старань.

Підсумком усіх давніших розмов про можливість заснування тради­ційної католицької школи в Укра­їні завжди був заклик до щоденної молитви в цьому наміренні, щоб Бог благословив цю справу. Це найголо­вніше, бо без цього нічого не буде. Тому хай кожен покладе свою моли­товну лепту в наміренні традиційної католицької школи. Цього разу, щоб не бути голослівними та не будувати школу лише на словах, традиційні родини вирішили почати збір коштів для заснування католицької школи на Львівщині. Власне готовність ві­рних Святої Традиції УГКЦ жертвува­ти свої кошти для цієї справи і буде підтвердженням того, що католицька школа для наших дітей є необхідна вже тепер. Запрошуємо усіх людей доброї волі складати свої пожертви в українській валюті на розрахун­ковий рахунок Львівської обласної фундації імені Григорія Хомишина або в готівковій формі священикам Братства Св. Йосафата. Реквізити для зарахування коштів:

Назва отримувача: Львівська об­ласна фундація ім. Григорія Хоми­шина

№ рахунку: 2600840171

Код отримувача: 25246564

Банк отримувача: ВАТ "Райф­файзен Банк Аваль", м. Київ

МФО 380805

Призначення платежу: на бу­дівництво традиційної католицької школи


Марія Бондар


Особливості навчання в тра­диційних католицьких школах на Заході:

- високий рівень освіти, учні пе­ремагають в олімпіадах, випускники навчаються в провідних вишах сві­ту;

- відсутність проявів демора­лізації молоді (нескромного одягу, наркотиків, порнографії...);

- додаткові заняття: філософія, теологія, мови та ін. (дозволені та рекомендовані Церквою);

- щоденна Свята Літургія;

- катехиза (щодня або через день), яку проводять священики;

- духовні отці є завжди доступні й допомагають дітям вирішувати їхні проблеми;

- переважно є гуртожиток для дітей, які приїжджають здалеку;

- школи - приватні, тому навчання оплачується за кошт батьків, але керівництво бере до уваги фі­нансові можливості кожної окремої родини.




Схожі матеріали:

Категорія: Публіцистика | Переглядів: 1013 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: будівництво школи, традиція, публіцистика, католицька школа | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Зачаттю
Пречистої Діви Марії

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика