Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Лютий » 11 » Життя Святих » Блаженний священномученик Омелян Ковч
21:26
Блаженний священномученик Омелян Ковч
Народився 20 серпня 1884 р. в селі Космач, пов. Косів, де його батько о. Григор був душпастирем. До школи ходив у Космачі й Кіцмані, іспит зрілости склав в Українській державній гімназії у Львові, а що був непересічно здібний, то батько подбав про його виїзд на теологічні студії до Риму. У Римі в Колегії святих Сергія і Вакха він здобув філософські й теологічні студії в 1905-1911 рр.; 1910 р. одружився.

Священичі свячення одержав з рук єпископа Г. Хомишина 1911 р. Спершу завідував парафією Підволочиська Скалатського повіту, в 1912 році зголошується на місійну працю серед українців-католиків у Югославії. В 1916 році повертається до Галичини і стає сотрудником на парафії Серники Горішні Рогатинського повіту. У 1919 р. вступає до війська, де призначений польовим духовником Бережанського Коша Української Галицької Армії. Від 1922 р. аж до мученичої смерти 25 березня 1944 р. (спалений у печах табору смерті «Майданек») є парохом повітового міста Перемишляни. Після арешту о.Омеляна аж до його смерти в концтаборі на парафії заступає його син о. Сергій.

Після видання Гітлером ганебного закону, спрямованого на цілковите фізичне знищення євреїв, виконуючи поручення митр. Шептицького, о. Омелян прилюдно та врочисто в своїй церкві в Перемишлянах охрестив усіх євреїв і видав їм українські прізвища. Це був з його боку геройський вчинок, бо ж певним було, що за це його чекає смерть.

За кілька днів чорне гестапівське авто забрало о. Ковча зразу до тюрми у Львові, а опісля відвезли його до дуже страшного табору в Майданеку під Любліном, з якого рідко хто виходив живий. Концтабір «Майданек» був для багатьох людей пеклом на землі, натомість для о. Омеляна це було місце, в якому він народився для неба і в якому відчував присутність Бога. У листі до рідних з-поза табірних дротів пише: «Кожного дня тисячі разів дякую Богові, що Він послав мене сюди. Не просив би Його про більше. Не плачте за мною – радійте зі мною! Моліться за творців цього табору та цієї системи. Вони потребують молитов... Хай Бог помилує їх...».

Бог прийняв жертву о.Омеляна – в’язня №2399.Єврейська рада України присвоїла о. Ковчу звання «Праведника України». А 27 червня 2001 року у Львові о. Омелян беатифікований Папою Іваном Павлом II разом з іншими Слугами Божими УГКЦ, жертвами тоталітарних режимів. 24 квітня 2009 року урочисто проголошений покровителем душпастирів УГКЦ.

22 травня 2009 року прах блаженного священномученикаОмеляна Ковча перенесено до Катедрального собору св. Воскресіння м. Івано-Франківська, де він буде постійно перебувати.

Омелян Ковч тісно пов’язаний з родиною Григорія Бойка. Мій батько Бойко Григорій Костянтинович часто бував в Унівському монастирі (від нашого села Вижняни на Львівщині він знаходився за 7 км). Ми всією сім’єю їздили туди на відпусти, Служби Божі. Отець Ковч бував постійно в монастирській церкві, де ми і познайомились. У нашому селі діяла дочірня церква, в якій декілька раз правив отецьОмелян Ковч. Батько його привозив на Богослужіння. Власне отець Омелян Ковч в 1942 р. разом з батьком привезли на наш хутір двох жидівських дітей (Розу і Валерія), яких ми переховували до липня 1944 року. На жаль, зв’язки з ними з різних причин втрачено. Я добре пам’ятаю, як у 1943 році в нашому селі дев’ять молодих хлопців – членів ОУН – були заарештовані і закриті в церкві св. Юрія. Яку треба було мати сміливість моєму батькові і отцю Ковчу, щоб вночі відкрити церкву і випустити хлопців і кількох євреїв! Однак староста села, якого притисли на допиті, виказав о. Ковча і його разом з моїм батьком було заарештовано. Їх чекала смерть. Але митрополит Андрей Шептицький викупив їх у німців ...

Зараз у Перемишлянах збудовано нову церкву, на якій є пам’ятна дошка Омеляну Ковчу. А в нашому селі Вижняни при вході в церкву золотими буквами написано: «Тут проводив служби Божі за всякі потреби священномученик Блаженний отецьОмелян Ковч».

Недавно в райцентрі Перемишляни появилась вулиця, названа його іменем, а на будинку, де він жив, є меморіальна дошка. В Унівському монастирі покровителю душпастирів УГКЦ Омеляну Ковчу в галереї будівничих монастиря є його портрет і опис праці.

Моя тітка Стефанія Терешко-Процишин (1931 р.н.) так згадує ті часи: „Коли в селі появились німці, я з червоною молочницею (металева банка для молока) після здачі молока в молочарні спішила повідомити сестру Настю (мою маму, уже покійна), яка жила на хуторі, про те, що німці є в селі і щоб єврейських дітей не брали до хати, а добре їх замаскували в оборозі сіна. Середущий із дітей Стефко ніс їм їжу і сторожив можливу появу німців у дворі”.

Лише в нашому селі Вижняни переховували чотири родини євреїв. У повітових містечках Золочів, Перемишляни, Глиняни до Другої світової війни проживало від 20 до 30% євреїв, а загалом у Галичині понад 700 тисяч. І цифра 1500 нагороджених медаллю „Праведник України” є лише частиною з тих, що уже відійшли від нас або скромно виконали свій обов’язок і лишились без нагороди. Варті такої медалі Собор св. Юра у Львові, Унівський монастир тощо.

До речі, два роки тому УГКЦ заснувала відзнаку ім. Омеляна Ковча. Нею нагороджують праведників за їхні героїчні вчинки, жертовність і гуманізм, що єднає людей у міжрелігійному та національному діалозі. Одним з перших її номінантів став шістдесятник, голова Гельсінської спілки, доктор філософських наук Євген Сверстюк.

Степан БОЙКО
www.novazorya.if.ua


Схожі матеріали:

Категорія: Життя Святих | Переглядів: 3013 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Омелян ковч, УГКЦ, підпілля, блаженний, Життя святих, священномученик | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
семи мечам болю Божої Матері

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика