Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [243]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [67]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Березень » 11 » Секти, культи, окультизм » Аналіз божевільного вчення Гарафіни Маковій (І)
00:12
Аналіз божевільного вчення Гарафіни Маковій (І)
У книзі «Намистини», котра охарактеризована як шляхи пошуку і Господні одкровення, дорога із духовного намулу до… Небесної чистоти на сторінці 557 Гарафіна стверджує наступну неправдивість: «Господь каже на молитву, щоб надДари Духа Святого (наші газети, книжки) розповсюджувались у церкві – поміх християнами. Щоб вони пізнавали якомога детальніше, як ГРІХ ДІЄ і що таке ІСТИННА СВЯТІСТЬ і ПРАВЕДНІСТЬ на Землі…». Однак насправді Слово Господа Бога не може суперечити тому, що сказане в Біблії та чого завжди навчає протягом віків Його свята Церква. Загальному Об’явленню. Це наче аксіома!

«Взяла на молитву…», «Пішло на молитву…», «Почула на молитву…». Так вона часто висловлюється. До речі всякі маги, екстрасенси, чарівники, відьми… теж, певним чином, «моляться», та до кого? Звичайно, не до християнського Бога… Дехто навіть цього не приховує. Інші маскуються, прикриваються християнством, подібно як ця буковинка. До речі, вона, як довідуємося з книг, непогано обізнана з магічними практиками. Буває, не раз говорить: «На курсах магів навчають так і так…». Пише, як відомо, у св. Писані, що підступний сатана часами вдає із себе ангела світла, щоб якомога більше душ потягнути за собою.

А зараз на основі її «діалогів з богом» ще подам те, з чим Маковій не погоджується. Не все. Дещо. Ворога треба знати «в лице». Зрозумієте опісля, який абсурд та які єресі вона пропагує в цивілізованому світі.

ОТОЖ, ГАРАФІНА МАКОВІЙ ПРОТИ:

•Стриження волосся жінки, що буцімто… будить змія, що спокусив Єву… Щоб жінки носили шапку, бо це, виявляється, «атомна бомба» для Адама... Макіяжу, фарбування та висмикування брів, фарбування губ та вій, високих підборів і т. п. Ходження з розпущеним волоссям...
Чи під силу сучасній жінці (людині) всього цього дотримуватися?
•Кладення різних продуктів, води або їжі на долівку, де є дотик усяких ніг… Має бути тільки на підвищенні.
•Ставлення фотографії на хресті покійника, що мусить бути лишень дубовим. Бо, згідно з її забобонним нецерковним висловом, фотографія на могилі, якщо душа не заспокоєна, примагнічує до себе і передає родичам при відвідинах зібране собою зло… Взагалі-то Гарафіна теж і проти фотографії як такої, бо це начебто частина людини, дроблення її на шматки… Її аргумент: «Якби це так, то у раю обов’язково був би фотоапарат і Господь би з ним відправив із раю Єву і Адама, щоб фіксували найяскравіші події землян і Землі. Та й був би тоді фотоапарат і серед апостолів, щоб зафіксувався на плівці життєпис Божого Сина…».
Смішно якось сказано і нераціонально, певним чином. Хто тоді думав про фотоапарат чи про якусь іншу техніку? Все розвивалося помалу в часі. На все були свої потреби. «Не прогрес є регрес» , ― підкреслює одне латинське прислів’я.
•Того, щоб рвати стару одежу на ганчір’я… «При найменшій неблагочестивості в Отці – будуть у вас ноги втирати: закликає руйнацію з усіх місць», – пише сміливо вчителька-народознавець у «Намистинах».
•Імпорту. Бо коли-хто споживає щось із чужого краю (банани, ківі, апельсини…), то до своїх нечистот – рідних додає… карму (нечистоти) чужої землі.
•Вогнепальної зброї.
А як же тоді захист перед чужоземним нападником? Що грабує твоє помешкання, вбиває твоїх дітей, родичів, земляків? Був у нас на Україні партизанських рух і не лише…
•Годування немовляти тваринним молоком (різними сумішами), бо в дитини розвивається через те… твариняче начало.
•Туалетів у квартирах. Бо вони буцімто оскверняють дух споживчої води… Вода має властивість зафотографовувати…
Дивні нісенітні речі!
•Селекції. Бо та нібито бере силу не з Божественного Вогню, а – силу селекціонера, його роду, нащадків…
•Опечатування гробу людини, яка не склала себе у свідомій вірі в Господа. З Богом та людина, як зазначається, вже нічого не має і як опечатується гріб, то… оскверняється святиня.
Такого, направду, не знайдеш у християнській літературі, потвердженій офіційною церковною владою. Не завжди нам відомо про останні хвилини переходу когось до вічності, про його потаємні думки серця. Тільки Всевишній знає про все, який хоче щоб кожен осягнув спасіння, прийшовши до розуміння Правди. Вирок винесений якось передчасно…
•Ялинки в новорічну ніч. Вона є… програмацією зла, деревом сумним, складним, що не любить людської компанії і т. д.
•Новорічних маскарадних явищ, «Маланки» тощо.
•Дарування діткам різних іграшкових звірів, птахів – відбитків того, що не має знаходити притулку в живому вигляді у християнській оселі… Тобто слоник, собака, зайчик…
Це крайність. А крайність не раз важко назвати доброю.
•Електричної праски. За нею, має бути лише на деревному вугіллі…
•Того, щоб вагітна жінка проводжала в останню дорогу покійного. Тому що дитина все в себе втягує, перебирає… Черговий, отже, видуманий небіблійний забобон!
•Готування їжі чужою людиною, бо це тоді… стає отрутою – не наші думки, емоції… І як тоді піти в гості? З усім своїм чи як? Сам Ісус Христос колись гостював, заходив до Марти й Марії і не тільки.
•Підлоги в хаті, лінолеуму, паркету…
•М’яких меблів. Виробів із віскози.
•Того, щоб одягати одяг своїх батьків. Аби… не повторювати їхньої долі.
Фантастика!
•Орання землі плугом, цим… «металевим монстром».
•Щоб у помешкані були поламані відпрацьовані годинники, адже стягують до оселі зло…
•Тримання в оселі папуги… Це, як випливає з «Намистин» чи з книги «Щоб жив на землі Христос», ― море злого вогню. Попугай у клітці – в’язниця на родовій лінії. Оце так «крутий» забобон!
•Того, щоб жінка під час критичних днів йшла до криниці, бо через таке «осквернення» в неї не буде, між іншим, ніколи якісного молока для годування маляти… Цікаво, навіть до церкви в такий особливий для жінки час дозволяється йти, а тут… Це ж стається попри її волю. І це Господь передбачив у своїх планах. Маковій твердить, що жінці й під час місячних не можна переступати церковного порогу…
•Пиття води з балонів.
•Ринви на хаті, бо вона… відмежовує нашу оселю від цієї Господньої купелі (дощової води), від цих Господніх Дарів. Каже що предки, яких вона обожнює і які є для неї авторитетом, ніколи їх не використовували…
До речі, зауважив, що Гарафіна дуже узагальнює дії предків. Трапляється, що на основі одного села чи двох робить висновок про все. Хоч світ не тільки тісний, але й широкий одночасно. Зокрема Україна зі своїми степами, морями, горами…
•Того, щоб щось продавати та купувати в неділю. Продане або куплене в цей день не лишає довго при житті, не робить щасливим…
Звичайно, неділеньку святу як Господній день треба шанувати, відвідати Божественну Літургію, але всяке в житті трапляється. Бувають ще різні обставини, непередбачувані випадки. Як з цього випливає, не можна тоді цілком, навіть після церкви, навіть один раз… Знову крайність, забобон, що в’яже немічну й так людину, як і інші, по руках та ногах!
•Проливання крові тварин у піст. Бо станеш калікою, матимеш на тілі рану від ножа, заріжуть у морзі у стані клінічної смерті при вскритті…
•Городніх робіт до місячного календаря.
•Телевізора (витвору диявола), супутникових антен…
Хоч будь-яку річ, навіть найменшу, можна використати як на добро, так і на зло. Якщо така справа, то можна дивитися виключно релігійні телеканали (канал), а їх теж нині не бракує, на щастя. Інші, особливо нецензурні, треба просто заблокувати. Також не все є добре (боговгодне) в Інтернеті, сьогоднішніх книжках, журналах, газетах… Згідно з нею, телевізійна система на сьогодні є найвищим каналом зла. Може й так, бо багато ллється з екрана телевізора розпусти, крім добра. Але чи найвищим? Та кожному своє.
•Парникової розсади.
•Перегною на городі. Людських відходів.
•Телефону, телефонних розмов.
•Того, щоб хліб був якоїсь іншої форми, крім круглої… Кожна господиня має пекти його для своєї родини сама.
А як робота чи здоров’я чи якісь інші причини не позволяють на це??? А як у когось нема в хаті господині?
•Миття волосся водою з-під крана чи з річки… Мусить бути з колодязя, некип’ячена…
•Роблення поміток, підкреслень у св. Письмі своєю недосконалою рукою...
Безумовно, воно як Боже Слово натхненне св. Духом, Господом, але робити для їх себе у власній Біблії можна (!). Тільки з розумом, для кращого запам’ятовування, як вчить, наприклад, студентів методологія. Добре простим олівцем, а не як малі діти, що ще не вміють писати чи бродячі сектанти Свідки Єгови, щоб знайти потім відразу «зброю для атаки» інакомислячих, зокрема католиків…
•Похорону на другий день… Начебто не встигає остаточно розділитися душа з тілом: через те не отримує спокою, потрапляє… в лабети сатани, а живі мають чимало бід…
Жах! Хіба так вчить Христова Церква на землі??? Жодна офіційна Церква так не навчає!
•Художньої літератури… За Гарафіною, це приземлений космічний корабель зла, аби всіх забрати і викинути у помийну диявольську яму…

Думаю, не більшу від її сектантських «догм».

•Переливання крові. Взагалі лікарів, офіційної медицини в державі…
•Прального порошку… Що нібито порушує енергетичний обмін людини, створений законами Неба. («Відповідаємо на запитання», ст. 84-85).
•Рубання дерев… «Дерева – це очі злі. У них завжди буває закутий недобрий дух, що відпрацьовує свою карму, тобто має перероджуватись із зла на добро…». Аргумент учительки-народознавця: будьте воістину у Христі, щоб духи не взяли над вами верх, – і зрізайте дерева, які потрібно. Каже Гарафіна, що, мовляв, наші предки старалися не чіпати духів природи, дерев, знаючи, що важко уникнути гріха, навіть істинно прагнучи Бога…
Оце так фантастика! До такої «премудрості» важко додуматись розумному. Наші предки також, до слова, використовували при будівництві й деревину. Це підтверджує і археологія, і здоровий глузд.
•Щоб маля виносити на люди…

І так само багато чого іншого ще не до вподоби «пророчиці», що не співпадає з її «об’явленням», хоч співпадає найперше із здоровим людським глуздом, в переважній більшості з думкою Господньої Церкви. Вона час від часу навіть використовує біблійні цитати, підтасовуючи їх під своє ОКУЛЬТНЕ ДИВОВИЖНЕ ВЧЕННЯ. Це ВЕЛИКИЙ СКАНДАЛ і ЗРАДА ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ! Нівелювання Божого закону і заклик до духовного блуду-гріха.
Бережімо себе тільки в істині Всевишнього, відкидаючи лихі нашепти лукавого, що полює безперестанку за людськими душами, бо ж не можемо пити одночасно з чаші Господньої і з чаші демонської; бути спільниками як Господнього столу, так і демонського (пор. 1 Кор. 10, 21).


Якому богові кланяється Маковій?

Чи вчення та діяльність Гарафини Маковій є єрессю і в чому воно полягає? (Ім‘я невідоме)

Відповідь душпастиря на офіційному сайті УГКЦ:


Якщо взяти до уваги той факт, що єрессю ми називаємо більш-менш усталену систему світобачення, тобто відносно стабільний і бодай видимо збалансований системний світогляд, що намагається захистити себе за допомогою певної аргументації, то „вчення” згаданої Вами п. Гарафини є радше маячнею, якимось дивним симбіозом поганства, забобонів та чаклунства. Хоча як і будь-яка єресь, також і воно має, зокрема, ознаку зовнішньої подібності та ніби дотичності до християнства.

Мені важко сказати, якою саме є суть даного „вчення”, бо, правду мовлячи, мені лишень одного разу, ще у 1999 році, випала нагода прочитати одну із кількох „вчених монографій” авторки (на жаль, я не пригадую собі назви цього „фоліанта”), коли один із добре мені знайомих парафіян моєї родинної церкви передав мені цей томик для докладного ознайомлення, попрохавши ствердити, наскільки погляди нашої, так би мовити, „героїні” співвідносяться із християнською доктриною. Не маючии змоги, як, зрештою, і потреби, складати собі цілісне уявлення про все авторитетно мовлене п. Гарафиною (адже для того, аби сказати, що страва є смачна, не обов\'язково їсти її до кінця, – достатньо скуштувати бодай невелику її частину), хотів би, з пам\'яті пригадуючи собі, звернути Вашу увагу на дві наступні речі:

• у тій книзі п. Гарафини, що мені довелося читати в далекому 1999-му, на одній із сторінок було зображено якийсь символ, що його авторка недвозначно ототожнювала із силами зла, застерігаючи своїх читачів і почитателів берегтися від зберігання подібного зображення у своїх помешканнях. Поряд із цим, вона настійливо рекомендує своїм адептам та шанувальникам час від часу перечитувати все написане нею, тобто зберігати книги її авторства вдома, під рукою – так би мовити, для поточної консультації. З цього неминуче випливає, що власник такої книги зберігає у себе зображення-символ сили зла;

• говорячи про пекло, в одному із своїх знаменитих пасажів про видіння і з\'яви, які авторка ідентифікує як „божі” (але у всіх подібних контекстах слово „бог” для неї має тільки загальне значення, тобто значення „божества” – наприклад, нарівні висловам „бог майя”, „бог лісу”, „бог сатаністів”, „мій приватний бог” тощо), п. Гарафина звертається до того, хто їй об\'явився, з проханням розповісти про те, що є у пеклі, наступними словами: „Отче, скажи, що в пеклі єси?” В перекладі на сучасну українську це однозначно мало би звучати наступним чином: „Отче, скажи, що ти є в пеклі”!? Хотілося би від щирого серця розцінювати цю фразу як поліграфічний ляпсус, однак тоді чому авторка, переглянувши віддрукований примірник книги, не настояла на виправленні помилки? А тому інший висновок напрошується ніби сам по собі: або п. Гарафина, що називається, дуже не в ладах зі старослов\'янською і просто-таки, в доброті своїй, сном-духом не відає, що дієслово „єси” граматично є 2-гою особою однини від слова „бути” – тоді для чого весь цей мовний шарм, переслідуючий, як виглядає, одиноке бажання вселити в свого читача віру в ортодоксальність власних поглядів, що, в свою чергу, пахне добре приховуваною нещирістю; або ж п. Гарафина мислить і уявляє, усвідомлює і бажає власних поступків і сказаного нею, так, як і подає це – тобто видіння того бога, який їй появляється, і дійсно приходить з пекла – а це, вже, вибачте, не зовсім по-християнськи. Тим більше, що нечітка і неконкретна відповідь цього „бога-видіння” на поставлене йому п. Гарафинею запитання, тільки додає гнітючій атмосфері цього сумніву і підозри якоїсь противної будь-якому справжньому Божому об\'явленню таємничості та невизначеності.


Висновки – за Вами...

УВАГА: Псевдохристиянська "чорнуха" неподалік храму у Львові! епоганий допис знайдено знову в Інтернеті:


У древньому м. Львові недалеко від храму св. Андрія та поруч місцевого державного історичного архіву на пл. Соборній ось уже тривалий час продають поруч із християнськими книгами єретичну літературу - "одкровення" вчительки-народознавця з Буковини Гарафіни Маковій, яка під прикриттям християнських світлих істин чинить темні справи...

Продають ці "заряджені книги" переважно старші жіночки. Часом їх охороняють... Хто безстрашно виступав проти цього беззаконня, того "маковійці" навіть переслідували. Раніше вони поширювали цю окультну писанину прямо на території храму, проте через зауваги та протести свідомо віруючих християн посунулися дещо далі - та нецерковну територію...

У храмі св. Андрія висить немало часу зліва при вході душпастирська осторога, щоб вірні не ловитися на ці книги, котрі є небезпекою для віри і є з області магії та забобонства. Та, як видно, духовні сліпці не перевелися.

На цих фото добре видно як на окремому столику зліва від більшого продають різнокольорову диявольську приманку, тобто лжедуховні твори Маковій, її соратника "по делу" Олександра Нового та інших ошуканців... Це не реклама цих "одкровень", а, швидше, пересторога!

Вважаймо, дорогі у Христі, бо диявол не спить, а всіляко діє та хитро маскується у цьому часто гріховному світі!

Маковій кинулась з головою у так зване
«народознавство» і не тільки. Написала вже чимало книг, статей,
поширюючи нібито «безневинні речі», проте її численні забобони лише
множаться у свідомості легковірних.

Найперше це все суперечить різко найпершій Господній заповіді:
«Нехай у тебе не буде інших богів, крім Мене…». З цього забороняється
вдаватись до магічних практик, всякого роду ворожби, різного роду
забобонства. Магія завжди залишається магією, яким би кольором її не
окреслювали. Біла магія – частина чорної, без неї існувати не може, бо
діють в окультизмі одні й ті самі сили – злі духи, диявол. У багатьох
християнських молитовниках, книжках, катехизмі є певний перелік гріхів,
що випливає з конкретної заповіді, зокрема й цієї. Це вчать часом і
дітей у школі.

Гарафіна має, отже, магічне сприйняття світу, насамперед церковної
дійсності, молитви, помочі святих. Це простежується у багатьох її
творах. Вивчає традиції українців, посилається на предків, подає й
народознавчі матеріали. Жінка стверджує, що має об’явлення від Бога...
Видно, що вона з Ним «спілкується» немовби з панібратом, який їй
відкриває таємниці людства, гріха і т. д. Вона дивиться в його очі…
Перечитавши критично ряд тих «небесних послань», зрозумів за Божою
ласкою, що це ще одна диявольська пастка. Це не християнський Бог шле
відразу «на молитву» потрібну інформацію, а, швидше, замаскований його
противник-дурисвіт, тобто дідько. Як кажуть у народі – не все золото,
що блищить.

Ознайомлюючись із тими «об’явленнями», бачиш, що
Христова правда далека від «догм» Гарафіни Петрівни. Це не є автентичні
«надДари» св. Духа, як стверджується, особливо з метою реклами своїх
«послань із неба». Було б добре, якщо б священнослужителі сказали
стосовно цього свою компетентну думку.
Підходить тут, як на мене, оте біблійне апостола Павла до учня Тимотея:
«…Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі. Навчати жінці я не
дозволяю… Адам бо спершу був створений, а Єва потім. І Адам не був
зведений, жінка ж, зведена, завинила…» (1 Тм. 2, 11-14). «А коли хтось
навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого
Христа та побожної науки, той засліплений гордістю, нічого не розуміє,
хворий на пусті змагання та словесні суперечки…» (1 Тм 6, 3-4). Варто
остерігатися нечистих, бабських байок, вправляючись у благочесті (пор.
1 Тм 4, 7).

Гріховний магічний яд від пані Гарафіни…

«І пізнаєте правду, і правда визволить вас…» (Ів. 8, 32)

Живемо, любі, у світі поряд з різноманітним людом, розмаїтими світоглядними позиціями, а зокрема – з добром і злом… Стосовно релігійної площини, звернення очей-душі в напрямок божественно-священного, то с права тут не така вже й легка, адже смертна тілом людина здатна часто заблуджуватися, свої якісь сумнівні ідеї (фантазування) вважати «догматичними», неначе сплітати в одне ніч із днем. Що конкретно мається на увазі, зараз збагнете, бо зупинюся на час на декотрих творах-вченні такої уродженки української землі як Гарафіна Маковій. Це будуть передусім власні думки на основі християнських концепцій, що теж мають право на існування в сьогочасній дійсності.

Про її магічне розуміння світу, природи, буття людини під небесною виссю було вже, наприклад, згадано, побіжно у статті «Магія та ворожіння несумісні з Господнім служінням», котра була надрукована на шпальтах християнського часопису «Місіонар» минулого 2007 Божого року. Писалось там про всі ті ворожіння, магічно-окультне – те все, що підриває християнство, біблійну науку Всевишнього як таку, вчення святих отців Церкви, церковне передання тощо. Висвітлити деякі аспекти лжехристиянського «гарафіномаковійства» планувалось, до слова, ще швидше, однак робиться це більше тільки тепер, хоч це дехто зі свідомих послідовників Христа зробив раніше…

Одного разу побачив, що книги Гарафіни поряд з іншою християнської літературою продавала на подвір’ї храму св. Андрія, що у м. Львові, одна старша жінка. Це мене насторожило, адже я вже трохи на той час ознайомився з тою забобонністю, що лине з буковинського краю. Коли запитав її, навіщо вона продає ті шкідливі, недозволені книги, то вона мені відповіла, що вони є добрі… І читає їх сама…



Схожі матеріали:

Категорія: Секти, культи, окультизм | Переглядів: 4866 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Гарафіна Маковій, святотатство, єресь, гадання, псевдовчення, магія, культи, секти, рунвіра | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Дитятку Ісусу

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2020©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика