Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2015 » Жовтень » 22 » Публіцистика » Актуальні публікації на 22/10/2015
09:43
Актуальні публікації на 22/10/2015
В Індонезії після християнських погромів зносять церкви

Влада провінції Ачех, розташованої на півночі острова Суматра в Індонезії, почала знесення християнських храмів під тиском місцевої мусульманської громади.

На очах у десятків віруючих були розібрані дві протестантські і одна католицька церква. Як повідомляють очевидці, багато хто з присутніх не могли стримати сліз. Згідно із заявою місцевої влади, найближчим часом в провінції Ачех буде знесено ще сім християнських храмів.

Такі дії муніципальних органів влади стали відповіддю на масові протести місцевої мусульманської громади, яка вимагала закриття храмів, які, за їхніми словами, були побудовані тут без відповідного дозволу.

Тиждень тому в Ачехе спалахнули заворушення на релігійному ґрунті. Один їх храмів був спалений. Поліція заарештувала 20 учасників акції протесту, а в регіоні для забезпечення порядку був введений обмежений контингент військовослужбовців.

У результаті заворушень кілька сотень місцевих християн змушені були тимчасово покинути свої житла.

У провінції Ачех кілька десятиліть діяли збройні сепаратисти, які добивалися незалежності від Індонезії. У 2005 році вони припинили боротьбу в обмін на надання провінції особливого статусу. Зокрема, вона стала єдиним районом Індонезії, де введені юридичні норми шаріату.

Ачех - переважно мусульманська провінція, саме з Ачеха в XII столітті почалося поширення ісламу на архіпелазі. Зараз Індонезія - країна з найбільшим мусульманським населенням (253 млн осіб, з яких 88% сповідують іслам).

На відміну від більшості індонезійців, які сповідують більш м'які форми ісламу, жителі Ачеха дотримуються ісламу фундаменталістського спрямування. У Ачех традиційно були сильні сепаратистські настрої. Причини цього крилися не тільки в релігійних розбіжностях, але мають і економічну складову.

Провінція багата природними ресурсами - нафтою, газом, молібденом, оловом, каучуком, - доходи від яких перерозподілялися, в основному, на користь центру.
 



Ісламісти влаштували пожежу в гробниці Йосифа в Шхемі

У ніч на 16 жовтня велика група арабських екстремістів влаштувала пожежу в гробниці Йосифа в Шхемі. Завдано значної шкоди.

Проти військовослужбовців, які охороняють підхід до гробниці були застосовані каміння і пляшки із запальною сумішшю. Напад було відбито, військові були змушені використовувати спецзасоби для розгону натовпу.

Відомості про постраждалих уточнюються.

За даними сайту Walla, в нападі на гробницю Йосифа брали участь близько тисячі арабів.

Палестинське агентство Maan передає, що пожежа була погашена силами протипожежних бригад Палестинської автономії, а порядок відновлено місцевою поліцією. У повідомленні стверджується, що в нападі брали участь не "близько 1000 чоловік", як пише Walla, а "кілька десятків розгніваних громадян".

У повідомленні Maan також говориться, що напад було скоєно, коли "сотні поселенців" прибули для молитви до гробниці Йосифа. Військові цю інформацію не коментують, хоча зазвичай прес-служба ЦАХАЛу повідомляє про масові паломництвах до гробниці Йосифа.

Голова Палестинської адміністрації Махмуд Аббас (Абу Мазен) засудив підпал гробниці Йосифа в Шхемі і наказав провести розслідування, повідомляє Wafa. Аббас доручив негайно ліквідувати шкоду, заподіяну святині, і відновити гробницю Йосифа. Він заявив, що така дія, як підпал святині, "суперечить нашій культурі, релігії та моралі".

Лідер партії "Наш дім Ізраїль" Авігдор Ліберман заявив, що підпал гробниці Йосифа в Шхемі наочно демонструє: Палестинська автономія поводиться подібно до терористичної організації "Ісламська держава". За словами глави НДІ, палестинська молодь спочатку взялася за ножі, щоб вбивати євреїв, а тепер вони спалюють релігійні святині та історичні пам'ятки - точно так само, як терористи ІД, що знищують історичну спадщину людської цивілізації в Сирії та Іраку. "Підпал гробниці Йосифа палестинським натовпом, що підігрівається брехливим підбурюванням Абу Мазена і спрямовується активістами ФАТХу, тільки підсилює здивування поведінкою тих, які досі не бачать кривавого напису на стіні спаленої гробниці: Абу Мазен ніколи не був, не є зараз, і ніколи не може бути нашим партнером. На жаль, є ще політики, які після всього цього закликають і готові зустрічатися з ним, а також вести діалог", - сказав Ліберман, маючи на увазі слова прем'єр-міністра Біньяміна Нетаніягу про можливість тристоронньої зустрічі в Йорданії з головою ПНА під час візиту в регіон держсекретаря США Джона Керрі.

Депутат Кнесету Ксенія Свєтлова ("Сіоністський табір") сказала, дізнавшись про підпал гробниці Йосифа: "Напади на святі для нас місця, підпал гробниці Йосифа, яка знаходиться в зоні відповідальності Палестинської автономії, - неприпустимі. Ми не потерпимо нанесення збитку ні гробниці Йосифа, ні іншим святим для євреїв місцям. Ісламські фанатики продовжують брехати і кричати про те, що Ізраїль, нібито, нападає на Аль-Аксу і порушує статус-кво. Це брехня. А в той же час самі ісламські екстремісти підпалюють гробницю Йосифа, хоча навіть іслам визнає святість цього місця. Категорично закликаю палестинське керівництво і вимагаю проявити відповідальність, жорстко присікати і не допускати нападів на святі для євреїв місця, припинити підбурювання і боротися проти порушень порядку. Також звертаюся до організації UNESCO, в обов'язок якої входить збереження світових пам'яток культури. Закликаю UNESCO публічно засудити напад на гробницю Йосифа, а також засудити нанесення шкоди спадщині єврейської культури в будь-якому іншому місці ісламського і арабського світу. Ізраїль оберігає святі для мусульман і для християн місця, і ми вимагаємо від UNESCO стежити за збереженням спадщини єврейського народу, пам'яток нашої культури та історії".

Могила Йосифа, одна з єврейських святинь, була піддана нарузі з боку арабів-мусульман в перші тижні "інтифади Аль-Акса", у жовтні 2000 року - комплекс був підпалений, після пожежі купол був перефарбований в зелений колір ісламу (пізніше влада ПНА перефарбувала купол в нейтральний колір). Довгий час гробниця Йосифа перебувала в жахливому стані. Влітку 2010 року влада ПА провела ремонт та реставраційні роботи, які так і не були завершені в повному обсязі.

Відвідування гробниці Йосифа потребує отримання дозволу з боку армійського командування. Як правило, організується під'їзд на автобусах, безпеку пересування яких по палестинських територіях забезпечують військові.

В останні роки організовані масові паломництва до гробниці Йосифа проходять регулярно.

24 квітня 2011 під час спроби самостійного відвідування могили Йосифа в Шхемі був убитий 25-річний Бен-Йосеф Лівнат, ще четверо ізраїльтян були поранені. Вбивці були затримані.
 



Кардинал Сара в гострій промові закликає Синод відкинути ліберальний порядок денний, нав'язаний організаторами Синоду

"В теперішній час західні ідеології гомосексуалізму і абортів, а також ісламський фанатизм, є тим самим чим націонал-фашизм і комунізм були в 20-му столітті". Це слова кардинала Роберта Сара з його вступної гострої промови на Синоді минулого тижня, яку нещодавно було опубліковано. В ній кардинал з Гвінеї визначив найгрізніші сучасні вороги родини, як "демонічні апокаліптичні потвори" "поклоніння західній вільності" і "ісламського фундаменталізму".

В останньому інтерв'ю з «Aleteia», кардинал Сара також висловив занепокоєння щодо маніпуляцій Синодом його організаторами в перевагу ліберального порядку денного, який вони намагаються нав'язати.  У своїй промові на Синоді кардинал висловив побоювання відносно способу проведення Синоду.

Цей кардинал з Африки відмітив, що під час попереднього Синоду в певних питаннях відчутна була спокуса піддатися способу мислення світського суспільства і індивідуалістичного Заходу. Він особливо розкритикував деякі процедури, запровадженні організаторами, котрі, як він сказав, "здавалися були створеними, щоб сприяти способу бачення, котре є типовим для певним окремих груп найбагатших церков".

Кардинал Сара заявив, що це противиться бідній Церкві і суперечить "радісному євангельському і пророчому протистоянню світськості".

Кардинал особливо засудив той факт, що частина заяв, не підтримана кваліфікованою більшістю останнього Синоду, таки опинилась в Relatio, а потім і в Lineamenta, i в Instrumentum Laboris. В той же час інші нагальні і дуже поточні справи (такі як гендерна ідеологія) були проігноровані.

Саме Папа Франциск скасував голосування минулорічного Синоду і вирішив включити суперечливі параграфи (котрі не набрали 2/3 більшості голосів, обов'язкової для кінцевого Relatio) про гомосексуалізм і Причастя для розведених і поновно одружених католиків. Саме ці параграфи стали основою для Instrumentum laboris цьогорічного Синоду.

Кардинал Сара сказав отцям Синоду, що "саме тому в нашій праці ми в першу чергу надіємося на те, що буде більше свободи, прозорості і об'єктивності. Для цього було б корисним опублікувати підсумки виступів, щоб уможливити обговорення і уникнути будь-яких упереджень чи дискримінації в ході прийняття ухвал отців Синоду.

У своїй промові кардинал особливо вказав на ганебність гендерної ідеології і ISIS, як супротивних "демонічних" сил, тому що вони однаково "вимагають універсального і тоталітарного правління, є насильницько нетолерантні і скеровані на зруйнування родин, суспільства і Церкви, і є відкрито християнофобні".

Кардинал Сара стверджував, що "поклоніння вільності Заходу", втілене гендерною ідеологією і такими групами, як Femen і лобі ЛГБТ, веде до "суб'єктивістського розпаду в секулярному Заході через швидкі і легкі розлучення, аборти, одностатеві зв'язки і евтаназію".

Радикальний іслам, а особливо групи подібні до Аль-Каїди, ISIS і Боко Харам, так само знищують родину за рахунок "псевдо-родини ідеологізованого ісламу", і узаконюють багатоженство, підкорення жінки, статеве рабство, одруження неповнолітніх і т.п.

В той час, як багато прогресивних отців Синоду закликали Церкву позбутись "негативного" чи "засудливого" стилю мови, Сара у своєму виступі навпаки щедро вживав сміливу, біблійну мову духовної боротьби, цитуючи з послання Св. Павла до ефесян: " Ми боремось не проти створінь з плоті і крові".

Сара застеріг отців Синоду про небезпеку поступків всередині Церкви  "демонічним" ідеологіям сучасного світу, заявивши: "Ми маємо приймати і вітати все, що є людське, але те, що походить від ворога (диявола), не може і не повинно бути асимільованим. Ви не можете єднатись з Христом і в той же час з дияволом". Він зазначив, що теперішня криза не є в першу чергу соціологічна, а що "подружня криза є по суті кризою Бога, кризою віри".

У зверненні Сара засудив прогресивних прелатів Синоду, поставивши з ніг на голову їхні улюблені риторичні висловлювання і теологічні метафори. Сара обернув навиворіт наполягання прогресивних теологів на ширшій пастирській "різноманітності" стверджуючи, що подружжя, навпаки, саме по собі є "інтимним з'єднанням різноманітності (чоловік і жінка), що виявляє щедрість через дарунок життя". Ліберали вживають вислів "єдність в різноманітності" з метою децентралізації церковного вчення про таїнства і надання місцевим єпархіям цих повноважень.

Кардинал Сара не встидався критикувати вислови самого Папи. У вступному зверненні Папа Франциск говорив про "внесок віри" в діалог і висвітлення "внеску життя" прожитого досвіду сучасного католика. Сара твердив, що визнання так званих "реалій життя" за locus theologicus, означає втрату надії на перетворюючу силу віри і Євангелія. Те Євангеліє, котре колись перемінило культури, зараз в небезпеці бути ними ж зміненим.

В понеділок кардинал Сара, котрий є головою потужної Конгрегації Божественного культу і дисципліни таїнств у Ватикані, був перечисленим серед багатьох високопоставлених осіб, котрі підписали листа до Папи Франциска з засудженням того факту, що Синод, "як здається, був створений для того, щоб уможливити наперед визначені результати важливих обговорюваних справ", а також є потенційно спроможний "позбутись ключових елементів християнської віри і практики на користь пастирського пристосування".

Сара не заперечив, що він підписав того листа. В той час, як Папа у своєму подальшому виступі остеріг про "герменевтику конспірації", кардинал Сара тим не менше взяв на приціл спосіб проведення Синоду у його вступному виступі, закликаючи до "більшої прозорості" і "поваги".

Залишається тривога за те, чи керівництво Синоду у складі десяти духовних осіб, призначених Папою Франциском для написання кінцевого звіту цьогорічного Синоду, може маніпулювати процесом в той спосіб, що для усунення єретичних пунктів єпископами потрібна буде переважаюча більшість у складі двох третин голосуючих, тоді як перед тим потрібна була тільки звичайна більшість.

Кардинал Сара багаторазово називав пропозиції лібералізації вчення Церкви у справах подружжя, гомосексуалізму і Святого Причастя " формою єресі і небезпечною шизофренічною патологією", яка б складалась з розміщення Magisterium в гарну коробочку і відокремлення його від пастирської діяльності, яка б могла розвиватись згідно з умовами, модою і вподобаннями.
 



Кардинал П'яченца: Зосередження на милосерді дає священикові популярність, але людям не допомагає

Проголошуючи милосердя, Церква не може відмовитися від правди і вимог християнського життя – нагадав у контексті синодальної дискусії кардинал Мауро П'яченца, папський пенітенціарій. Саме він щодня є виконавцем справедливості та милосердя Папи в духовних справах. Від його імені уділяє розрішень у справах, які може вирішити лише Апостольська Столиця.

Коментуючи на «Радіо Ватикану» Синод, кардинал П'яченца застерігає від штучного протиставлення милосердя і справедливості. У Бозі те й інше є одним цілим. Ми, однак, через нашу недосконалість підтримуємо те, що нам більше в цей час підходить, але це нечесно. І якщо хтось хоче як священик бути популярним, звертає увагу на те, що Бог є милосердним, прощає все... – каже кардинал П'яченца.

На думку папського пенітенціарія не варто забувати, що наслідування Христа також нерозривно пов'язане з певними труднощами, аскетизмом.

«Іноді ми, священики, потрапляємо в пастку, кажучи, що моральний закон є занадто вимогливим, – сказав кардинал П'яченца. – У цей час ми абстрагуємося від ласки Божої і таємниці Хреста, праці. Але тоді вже не можемо допомогти людям, не маємо для них ніяких відповідей. Це помилка, якої сьогодні припускаються досить часто. Коли ми, священики, говоримо, що моральний закон про сім'ю, шлюб є занадто вимогливим. Якщо закреслюємо, наприклад, саму можливість дотримання чистоти. Адже є деякі ситуації, в яких стриманість є єдиною дорогою. А ми говоримо, що це складно. Звичайно, це складно. Але чи в цьому світі немає складнощів? А що з таємницю Хреста? Хіба наш Господь не трудився як людина, щоб відкупити нас? Ця праця, цей аскетизм є частиною християнського життя. Ми не можемо стерти його, і тільки усміхатися людям, до всього підходити позитивно, говорити тільки те, що красиве. Існує також праця і річ у тім, що вона теж є позитивною і красивою, тому що це елемент наслідування Христа».
 



Єпископи хочуть автономії в області. Це буде секта в Церкві, – попереджає світська аудиторка

Жоден з синодальних отців не хоче змінити доктрину, але щораз більше зростає відчуття, що багато важливих питань повинні вирішуватися на місцевому рівні. На це звертає увагу Архиєпископ Марк Колерідж з Австралії.

На його думку, про сім'ю і шлюб важко говорити на універсальному рівні. Насамперед, тому, що немає такого поняття, як сім'я. Є тільки сім'ї і багато моделей сімейного життя, – наголошує Архиєпископ Колерідж.

«На місцевому рівні мають бути врегульовані питання, що стосуються душпастирської стратегії, зокрема щодо тих, хто відчуває труднощі – розповів  «Радіо Ватикану» австралійський Архиєпископ. – Потрібна більша креативність в цій сфері. Деякі кажуть, що якщо ми, наприклад, не відкриємо двері для розлучених, які мають нові стосунки, то весь Синод зійде нанівець. Я думаю, що це не так. Цей Синод повинен швидше відкрити нам двері для креативності щодо  конкретних ситуацій. Цього вчить нас сам Папа. Він показує нам, що ми маємо велике поле діяльності в душпастирстві. Ми не маємо альтернативи: старі рішення або нічого. Ми повинні думати по-новому. Наприклад, нам завжди говорили, що ми маємо публічно проголошувати істину, а приватно ставитися до людей з милосердям. Це вже позаду. Сьогодні нам потрібен громадський жест милосердя. Це те, що робить Папа Франциск. Наприклад, коли його запитали про гомосексуалістів, він відповів: Хто я такий, щоб їх судити. Це дуже публічний жест».

Цю тему також обговорювали на щоденному брифінгу з журналістами. Німецький бенедиктинський абат Єремія Шредер наголосив, що він часто чув, як отці Синоду просили більше повноважень для місцевих єпископатів при вирішенні питань, пов'язаних з шлюбом і сім'єю. На його думку, принаймні, двадцять єпископів висловлювалися за таке рішення, тоді як тільки двоє чи троє були проти цього, вказуючи, що єдність Церкви має зберігатися також у цій області.

«Я думаю, що, наприклад, у питанні розлучених, що мають нові стосунки, має бути дозвіл на місцеве душпастирське рішення. Католицька публічна думка в Німеччині є дуже чутливою до цього. Крім того, сприйняття гомосексуалізму та соціального схвалення гомосексуалізму дуже відрізняється залежно від культури. І тому для мене очевидно, що також у цій сфері треба дозволити єпископатам формувати власні душпастирські рішення, які повинні бути узгоджені з тим, що можна проповідувати, вчити і переживати в даному контексті», – сказав настоятель Шредер.

На небезпеки, що випливають з такого ставлення, звернула увагу світська аудиторка з Руанди. Є певні елементи вчення, які треба зберігати, – сказала вона на зустрічі з журналістами «Thérèse Nyrabukeye». Душпастирські рішення можуть бути різними, але вони повинні чітко відповідати вченню Церкви. В іншому випадку з Церквою можна буде робити що завгодно, і створимо собі секту всередині Католицької Церкви. Це дуже делікатне питання. Отці Синоду мусять це добре дослідити і подумати про наслідки таких рішень для природи Церкви, – додала аудиторка з Руанди.
 



ІДІЛ обіцяє вбити 180 християн

За інформацією асирійської громади Сирії, бойовики «Ісламської держави» обіцяють стратити 180 християн-асирійців, якщо не отримають 12 мільйонів доларів, повідомляє 316NEWS.

Бранці були захоплені терористами в кінці лютого в сирійській провінції Ель-Хасак.

Представник громади також повідомив, що троє асирійців вже були страчені. Бойовики вбили їх в день святкування мусульманського свята Курбан-байрам (24-25 вересня), а потім опублікували відео зі стратою в мережі.

Представники сирійської церкви вже звернулися за допомогою до міжнародних організацій. Їх закликали врятувати християн, що опинилися в полоні у терористів.

Нагадаємо, наприкінці лютого бойовики «Ісламської держави» атакували асирійські села, які знаходяться на північному сході Сирії. У полоні у терористів виявилися, за різними даними, від 200 до 300 мирних жителів. Десятки християн вже були вбиті. Також бойовики зруйнували кілька церков.
 



Над нами вершать експеримент?

Перед місцевими виборами напруга в Україні зростає. Політики, забувши, що країна на грані повного краху суспільно-політичної системи, дуже ризиковано підіймають градус громадського протистояння. Складається враження, що якийсь геній соціальної антропології вирішив провести експеримент в Україні: який градус громадського протистояння, економічної та суспільно-політичної кризи потрібен, щоб країна розвалилася.

Співпрацюють і торгують без стиду й ганьби з агресором – мовчать. Влаштовують для добровольців котли – мовчать. Арештовують добровольців – мовчать, арештовують активістів – мовчать, арештовують противників злочинної системи структур гріха – мовчать, душать їх цінами – мовчать, душать їх тарифами – мовчать. А може спробувати вдарити по найсвятішому, по вірі?

Умілою рукою невидимих ляльководів у суспільство вкинуто черговий конфлікт: львівська чиновниця у стилі більшовицької пропаганди звинуватила, фактично, усі львівські християнські конфесії мало не в узурпації влади. І пішло… Ті самі люди, які розгорнули у соцмережах хайку проти встановлення пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому у Львові, тепер розгортають ошалілу антицерковну пропаганду, знову спрямовуючи вістря своїх нападів на УГКЦ. Як би це були інші обличчя, інші люди, то можна було б думати, що це випадковість. Але це ті самі люди, які обзивали вірних католиків талібами й фанатиками, писали брехливі статті на ВВС, вели агресивну кампанію проти пам’ятника митрополитові Андрею. Ті самі люди тепер провадять чергову кампанію проти УГКЦ. Важко собі уявити аж таку випадковість.

Єдина відмінність від попередньої антицерковної кампанії – додаткове підключення і нових осіб: від ненависників уніятів з УПЦ КП до ультраліберальних циніків, які вже прирівняли УГКЦ до Ісламської держави. Такий широкий спектр підключених цілком ймовірно вказує на те, що хтось докладає дуже серйозних зусиль, щоб розпалити вогонь протистояння, бажано конфесійного, в Галичині. Чи це не ті самі руки, які діяли і далі діють через секту догналівціів? Здається, комусь дуже кортить перетворити Галичину на Ліван, а всю Україну на Сирію? Чи, може, це дійсно експеримент якогось злого генія соціальної антропології? А «братія мовчить, витріщивши очі»…

Мовчання – не завжди золото. Воно часом є і гріхом. Особливо в таких часах, як наші.

о.Орест-Дмитро Вільчинський
 



Кардинал Долан: Пропоную визнати ще одну меншину – вірних вченню Церкві

Архиєпископ Нью-Йорка, кардинал Тімоті Долан написав у своєму блозі: «Останнім часом у суспільстві і, можливо, навіть і всередині Церкви з'явилася нова меншина, яка потребує любові й захисту в такій же мірі, як інші меншини, про які часто говорять. Ця меншість — християни, які прагнуть жити за заповідями Божими».

За словами кардинала із Сполучених Штатів, в ході засідань Синоду у справах сім'ї, що проходить в ці дні у Ватикані, йому часто доводилося чути про «прийняття». Про те, що Церква повинна з любов'ю приймати представників різних меншин — розлучених, вдів, осіб з гомосексуальною орієнтацією, тих, хто недавно переїхав в іншу країну, інвалідів, людей похилого віку, представників расових і етнічних меншин. «У нашій церковній сім'ї ми надаємо їм любов, ми приймаємо їх, ми потребуємо їх», — пише кардинал.

«А можна, я запропоную визнати ще одну нову меншину, яка існує в світі й навіть у Церкві? — пише далі Тімоті Долан. — Я маю на увазі тих, хто, поклавшись на благодать і Боже милосердя, роблять все можливе, щоб зберігати гідність і вірність. Це подружні пари, які приходять до церкви освятити свій шлюб (у Північній Америці таких лише половина); це подружні пари, які, надихаючись вченням Церкви про нерозривність шлюбу, живуть разом, незважаючи ні на які труднощі, це подружні пари, які приймають від Бога дар багатодітності; це юнак і дівчина, які вирішують не вступати в зв'язок до шлюбу; це людина гомосексуальної орієнтації, що  вибрала шлях цнотливості; це сім'я, в якій вирішили, що дружина пожертвує успішною кар'єрою заради виховання дітей, — сьогодні ці чудові люди часто відчувають себе меншиною в нашому суспільстві та  деколи навіть в Церкві! Я думаю, таких людей набагато більше, ніж прийнято вважати, але з причини зовнішнього тиску вони відчувають себе «неприйнятливими».

«Де вони можуть отримати підтримку? — запитав кардинал Нью-Йорка. — На телебаченні? У газетах і журналах? У кіно? На Бродвеї? У своїх однолітків? Ну що ви! Вони дивляться на Церкву, на нас, бажаючи отримати підтримку і схвалення, бажаючи отримати тепле почуття «прийняття». І ми не можемо не звернути на них уваги!»


Науці нічого не відомо про сотворення світу
«Фізика не розповість, звідки взявся світ фізичний, хімія — як виник світ хімії, біологія в подиві від появи світу біології. Віруючі визнають, що світ був створений ні з чого, вчені ж можуть лише дійти до певної “особливої” точки, до Великого вибуху, а потім починаються мудрування», — каже Міхал Хаберек, домініканець, стипендіат «Discovery Institut», у бесіді з Томашем Ровіньським.

— Чому ми віримо, що людина була створена з «праху земного», а не якимось чином — майстерно — виведена Богом із мавп?

— Ми можемо у це вірити — до того ж сильно. На це немає доказів, як немає їх щодо воскресіння Ісуса, Непорочного Зачаття Діви Марії або воскресіння Лазаря. Ці істини ми приймаємо силою віри в об’явлення Бога, що спирається на Святе Письмо і Традицію Церкви.

— А як же наука?

— Все, що може наука, — сказати, що їй нічого про це невідомо. З погляду віри зрозуміло: якщо сотворення людини було здійснене надприродним шляхом, отже, не було в цьому участі законів природи; а якщо не було законів природи, то не може бути і наукового пояснення.

— І яку альтернативу ти пропонуєш?

— «Теорія розумного задуму» дає нам сьогодні хороші аргументи на користь того, що наука не здатна до кінця пояснити походження людини. Наука може розгледіти власні межі, але жодної позитивної відповіді на питання про походження першого людського тіла вона дати не в змозі. Саме так це розуміє Традиція Церкви.

— У такому разі, навіщо взагалі потрібна наука? Давайте залишимося в галузі віри. Та хіба це не пахне фундаменталізмом? Або ж сама ідея науки — це обман?

— Мені здається, що саме так думають фундаменталісти або креаціоністи, вважаючи, що світові близько шести тисяч років, попри надані їм докази. За такого підходу Біблія справді йде врозріз із науковим пізнанням, але традиційний християнський підхід не такий. Зрозуміло, наука — це важливий інструмент, вона дає багато цінних відповідей відносно того, як працює цей світ.

— Як це розуміти?

— Кінець кінцем, книга природи і книга Святого Письма мають одне Джерело — Бога. Тобто Бог дає нам можливість пізнати істину двома способами: через природу (і цим займаються відповідні напрями науки) і через надприродне об’явлення — пізнання силою віри, яким займається богослов’я. Але я не думаю, що наука може нам відповісти, звідки взялася природа: фізика не розповість, звідки взявся фізичний світ, хімія — як виник світ хімії, біологія в подиві від появи світу біології.

— Тобто натуралізм не дає наукового пояснення першопричин?

— Якщо послідовно застосовувати принципи натуралізму (які кажуть, що кожне явище повинне мати природне пояснення), то це закінчується теоріями, що відступають від наукових стандартів і є швидше ідеологією натуралізму, одягненою в науковий балахон. Це вже не християнський підхід. Таким чином, проблема не так у цінності науки як такої; йдеться про межі наукового пізнання. Походження людини міститься в самому центрі цієї дискусії: вчені вважають, що можуть це пояснити; а віруючі виникнення людини пов’язують із надприродним пізнанням, об’явленням Бога.

— Але навіть віруючим людям наукове пояснення виникнення світу та людини іноді здається достовірнішим. Що свідчить про достовірність релігії перед лицем безлічі антропологів і космологів, які мають науковий авторитет?

— Слід відрізняти питання авторитету від можливостей пізнання, а точніше — два види авторитету: епістемологічний та деонтологічний. Перший стосується тих, хто має авторитет у будь-якій сфері. Наприклад, якщо математик каже, що в результаті підрахунків виходить «5», а не-математик — що «4», то ми схильні вірити математикові в силу його епістемологічного авторитету. Але якщо математик каже, що аборти слід узаконити, а священик, пророк або святий — що ні, то ми схилятимемося до другої думки: силою деонтологічного авторитету останніх.

— І як це пов’язано з темою нашої розмови?

— Проблема з’являється тоді, коли людям, які мають епістемологічний авторитет (силою їх знань), автоматично і бездумно приписується деонтологічний (моральний) авторитет. Хоча відомо, що знання й уміння — це ще не мудрість і не святість. Навіть найбільший учений може бути телепнем та негідником. Змішування двох видів авторитету ми бачимо, коли, наприклад, якийсь учений-матеріаліст каже, що наука виключає існування Бога або можливість дива. Такий учений говорить не з позиції науки, а люди, які йому вірять, діють так силою не епістемологічного авторитету, а морального, який вони приписують йому незаслужено. Саме це й відбувається щодо теми походження людини.

— Коли ж почалася ця плутанина?

— В XIX столітті матеріалісти й атеїсти почали стверджувати, що людина не була сотворена Богом з праху земного, а природним чином еволюціонувала з тварин. Цю теорію причепурили в наукові ризи і прикрасили такою кількістю брехні, недомовок, мінливих інтерпретацій і недоведених аналогій, що сьогодні людині, яка не орієнтується в цій темі, здається, ніби існує якась кількість «вагомих доказів» цієї теорії. І мало хто бере на себе обов’язок перевірити нинішній стан науки.

Більше того, навіть богослови повірили в ці уявні «докази» учених і самі навигадували теорій — одна краща за іншу — тільки для того, щоб поєднати матеріалістичні завихрення учених із християнством. Хоча й Біблія, інтерпретована у світлі Традиції Церкви, дає абсолютно однозначну відповідь.

Святі Іриней, Августин, Тома Аквінський та інші Учителі Церкви і святі захищали сотворення людини — її тіло і душу. Як блискучі богослови, вони мають епістемологічний авторитет, а як святі — моральний. Нам також, тоді, коли виникає конфлікт між ученими і богословами (тобто двома епістемологічними авторитетами), слід іти за моральним авторитетом. Як я й сказав раніше: походження людини нез’ясовне науковим методом, а тому не має ані найменшого значення величина авторитету науки в сучасній культурі; вона і так безсила дати відповідь на це питання. А християни вірою можуть сміливо стверджувати, що будь-які натуралістичні теорії походження людського тіла неправдиві.

— Мені постійно здається, що коли мова заходить про пояснення початків світу і людини, ти протиставляєш Святе Письмо науці, але водночас прагнеш здолати натуралізм у галузі наукового пізнання. Цьому служить «теорія розумного задуму». Але це означало б, що науці все-таки є що сказати про створення людини, просто вона користується не тим інструментом.

— Гадаю, така постановка питання була б несправедливою щодо науки. Теорія розумного задуму не шукає надприродних причин у світі, і в цьому сенсі не можна говорити, що вона веде до відмови від натуралізму. Наука є і має бути натуралістичною, бо вона говорить про те, як функціонує природа. Проте «теорія розумного задуму» каже, що такий «задум» у природі є, особливо в живих організмах; що він реальний і що його можна відкрити науковими методами, не задіюючи Об’явлення, та й будь-яку іншу релігію. Інше питання — як цей задум проник у біологію. Втім, мені здається, що «теорія розумного задуму» не намагається це пояснити — тому, що це питання виходить за рамки наукової компетентності. Тобто наука може підтвердити наявність задуму, але не може пояснити його походження; це питання піднімають філософія і теологія. Зрозуміло, учений не зобов’язаний апріорі виключати для себе метафізику: філософське і релігійне пізнання становлять рису кожної людини, і немає причин ученим виключали для себе таку можливість. Учений не перестає бути вченим, якщо визнає, що наука чогось не в змозі пояснити, або припустить можливість надприродного втручання Бога на початку світу і природи.

— Такі методологічні основи теорії розумного задуму?

— Вважаю, саме це уявляють собі її теоретики, говорячи про подолання методологічного (читай — ідеологічного) натуралізму. Таким чином, ми знову повертаємося до двох питань і двох відповідей. Питання про те, як цей світ функціонує (його біологічні або фізичні структури), — це виключно наукове питання, яке не вимагає апеляції до Одкровення? Проте питання про початок світу, про те як виникли різні види тварин, наукове лише частково: тут наука не може дати повної відповіді, потрібне надприродне Одкровення. Зверни увагу на те, що «теорія розумного задуму» не лише відкриває перед ученими ширші обрії, а й чітко визначає межі науки. Таким чином, це не релігійна теорія, що відкидає наукове пізнання, а швидше наукова теорія, що допускає ненаукове пізнання. Я не схильний вважати, аби у цьому було якесь протиріччя; швидше, ми маємо справу з великим синтезом, у якому дарвінізм змінюється розумним задумом, а теїстичний еволюціонізм — класичним християнським розумінням сотворення.

— А що на це сучасна теологія?

— Проблема більшості сучасних так званих «католицьких філософів природи» полягає в тому, що вони не розрізняють двох питань: «як» і «звідки». Наведу приклад класичної плутанини. Ми знаємо, що гени мутують; біологія успішно вивчає швидкість і вплив мутації на живі організми. Оскільки мутації мають стійкий вплив на популяцію (можуть передаватися у спадок), ми знаємо, що популяції до деякої міри змінюються під їхнім впливом. Скажімо, бактерії стають стійкими до антибіотиків. І це твердження абсолютно наукове, важко з ним сперечатися. Проте дарвіністи йдуть далі і роблять висновок: мовляв, оскільки мутації можуть спричинити стійкий вплив на організми (мікроеволюція), то той самий механізм, покладений на триваліші періоди часу, пояснить нам, звідки взялися бактерії і паразити, рослини, тварини і людина (макроеволюція). Однак те, що ми бачимо, — це лише дуже незначні зміни (які частенько приносять організму більше шкоди, аніж користі): ніхто ще не бачив, як змія перетворюється на птаха. Тобто це вже ідеологічне твердження, яке випливає з принципу методологічного натуралізму, згідно з яким будь-яке питання має стосунок до науки і має бути пояснене з позиції натуралізму. На жаль, згадані філософи природи часто недостатньо сміливі, щоби чинити опір цьому принципу, і вважають за краще вірити у казки про змій, що перетворюються на птахів, і мавп, які стають людьми; і тому вони нічим не відрізняються від дітей, які вірять у гномів та драконів.

— Так скільки ж науковості в наукових теоріях?

— Дуже мало. Натомість «католицькі філософи природи» в один голос із вульгарними дарвіністами вважають за краще звинувачувати в ненауковості «теорію розумного задуму», замість того, щоб з усією відповідальністю проаналізувати наявні наукові дані.
 


Штаты Оклахома и Арканзас выступили в защиту молитвы в школах

Государственные чиновники штатов Арканзас и Оклахома решительно отстаивают право учащихся на религиозные проявления в государственных школах США, которое в последнее время подвергается нападкам со стороны группы радикальных атеистов.

Так, генеральный прокурор штата Оклахома Скотт Прюитт (Scott Pruitt), заявил, что те, кто пытается запретить, в частности, молитвы участников спортивных состязаний в высших учебных заведениях, слишком многого хотят, поскольку религиозные выступления не противозаконны.

Прюитт в своем официальном юридическом заключении высказался против нового постановления Ассоциации по контролю деятельности средних школ штата Оклахома, принятого в июне, которое запрещает произнесение молитв на собраниях Ассоциации. Заключение было сделано по официальному запросу республиканца Бобби Кливленда (представителя города Слотервилл в законодательном собрании штата) о законности постановления.

«У вас нет права огульно и своевольно заявить: «Мы хотим разрешить все речи, кроме религиозных речей», и по этой причине инициативы такого рода страдают чрезмерностью», — сказал Прюитт, добавив, что запрет на религиозные выступления нарушает конституцию и права студентов, поскольку штат разрешает любые публичные выступления на общественных собраниях.

Представитель республиканцев Бобби Кливленд также возмущен постановлением Ассоциации. «Как может какая-то организация или даже государство заявить человеку, что ему запрещено молиться? – спрашивает Кливленд. – Если чиновники Ассоциации не хотят молиться – пожалуйста. Если еще кто-то из присутствующих не хочет – ради бога. Но почему остальным запрещают молиться и считают это нормальным?»

«Свобода религии не означает свободы ОТ религии, – добавляет Кливленд. — Нужно было очень постараться, чтобы так перекосить и переврать понятия. Но стоит их поставить с ног на голову, как все становится понятно, не так ли?»

Школьный округ города Эшдаун в штате Арканзас также выступил в защиту своих школьников от нападок атеистического Фонда за свободу от религии (ФСР), требующего запретить молитвы в школах. Глава школьного округа Эштона Джейсон Сандерс заявляет, что школы не нарушают закон. «Любой суд признает, что школьники имеют право на свободу самовыражения», — говорит Сандерс.
 

«Оно» существует: суд Франции признал наличие среднего пола

С  14 октября почти во всех документах Франции в графе с указанием пола можно найти и средний пол, среди обычных «мужского» и «женского».

Такое решение в этом году принял суд города Тура, позволяющее человеку поменять свой пол во всех документах на «средний». Таким образом впервые во Франции суд признал наличие третьего пола, сделав это по просьбе 64-летнего мужчины, пожелавшего остаться анонимным.

Решение суда было принято еще 20 августа, но огласке его предала прокуратура только сейчас. И, несмотря на то, что прокурор тут же заявил о своем желании подать на апелляцию, такой прецедент стал широко известен, и теперь он может повлечь за собой другие подобные иски.
 

Асия Биби перестанут мучать, если отречется от Христа

Асия Биби, приговоренная к смерти в Пакистане за богохульство на пророка Мухаммеда, содержится в ужасных тюремных условиях. Эту тюрьму принято называть «адской дырой».

По словам свидетелей, Биби постоянно находится под давлением, ее заставляют принять  ислам и отказаться от христианской веры, передает 316NEWS со ссылкой на christianpost.com.

По информации Mission Network News (MMN), исследование в блоке женской тюрьмы в Мултан, где находится Биби, показали, что в тюрьме нет никакой вентиляции, всего 6 антисанитарных туалета, которых, по словам бывшего узника недостаточно для большого количества заключенных. Только в одном блоке содержатся 30-40 заключенных, а еще около 150 просто находятся под стражей.

«Лето в тюрьме Мултан очень жаркое»,- сказал бывший заключенный,- «Учитывая перенаселенность, антисанитарию, плохое отопление, освещение, вентиляцию, вы осознаете, что это тюрьма- адская дыра, в которой  находится клетка Асии».

Биби окружена непрерывными исламскими молитвами чиновников, вынуждающих заключенных сидеть перед Кораном и читать исламский текст в течение нескольких часов. Они заявили, что в случае, если Асия Биби восхвалит Аллаха, попросит прощения, то давление на нее снизится.

«Это не просто звук пятичасовой молитвы, которым окружена Асия. Каждый бессоный час она слышит плач избитых женщин с нарушенной психикой, которые со слезами на глазах вслух читают Коран. Тюрьма- это совсем не тихое место», — рассказывает бывший заключенный.

Пока окончательно неизвестно, разрешено ли Биби иметь Библию, это большая редкость в пакистанских тюрьмах.

Напомним, что Асия Биби была отправлена в тюрьму шесть лет назад. Ее поместили в камеру смертников по обвинению в богохульстве. Во время спора с группой мусульманских женщин она сказала такую фразу «Мои Христос умер за меня, а что же Мухаммед сделал для вас?», это стало причиной ее приговора.

Многие религиозные лидеры, авторитетные проповедники вступались за нее, требуя ее освобождения, но до сих пор Асия Биби, мать пятерых детей, находится в заключении, ожидая смертной казни.
 

В Турции христианские школы стоят под угрозой закрытия

По меньшей мере 24 христианских школ Турции, на грани закрытия из-за законов, ограничивающих набор учащихся. Наиболее высока опасность недобора для школ греческой православной общины, сообщает 316NEWS.

Турецкий адвокат Нуркан Кая координатор правозащитной группы, защищающую права меньшинств. По его словам, нужно объединить усилия и совместно бороться с драконовским законом о правах и обязанностях подобных школ, где расписаны механизмы их государственного финансирования, и при этом выставлен лимит на численность учащихся, а за его превышение школы караются урезанием средств.

На начало этого учебного года, порядка 55 школ, принадлежащих различным христианским общинам и организациям в Турции, смогли получить, какую-то финансовую поддержку от государства. 36 из них принадлежат армянской общине, 18 – греческой православной, один детский сад открыт для детей сиро-яковитской общины.
 

В церкви Нью-Йорка прихожане убили юношу из-за отказа от исповеди

Двух юношей избили в американской церкви «Слово жизни». Их насильно заставляли исповедоваться, сообщает Associated Press.

Инцидент произошел вечером в воскресенье, 11 октября, в городе Нью Хартфорд, штат Нью-Йорк. Насилию подверглись 19-летний Лукас Леонард и его 17-летний брат Кристофер.

«В течение нескольких часов над ними издевались в надежде, что каждый признается в совершенных грехах и попросит прощения», — сообщил представитель полиции города Нью Хартфорд Майкл Инсерра (Michael Inserra), пишет Лента.

Юноши получили ранения в живот, половые органы, поясницу и бедра. В их избиении участвовали четыре прихожанина, а также родители мальчиков Брюс и Дебора Леонард и старшая сестра Сара Фергюсон.

Полиция начала расследование после того, как в понедельник, 12 октября, родственники отвезли старшего сына в больницу. Юноша впоследствии скончался от полученных травм. Местонахождение младшего сына они не указали. Его нашли избитым на втором этаже церкви и отвезли к медикам.

Родители подростков арестованы по обвинению в совершении убийства, другие четыре прихожанина церкви, в том числе старшая сестра погибшего, — по обвинению в физическом насилии.

«Мы полагаем, что они не собирались убивать своего сына. Они пытались нанести ему серьезные повреждения», — заявил прокурор округа Скотт Макнамара (Scott McNamara).

Подозреваемые не признали себя виновными. Их семеро детей, четверо из них Сары Фергюсон, переданы в органы опеки и попечительства.
 

В Швеции христиане-беженцы получили ультиматум от исламистов

В Гетеборге (Швеция) на стене пиццерии, принадлежащей семье ассирийских христиан-беженцев, появилось граффити с ультиматумом от исламистов «обратись или умри».

Об этом  сообщает Христианский Мегапортал invictory.com со ссылкой на Christian Post.

Семья ассирийских христиан бежала из Сирии от преследований исламских экстремистов в Швецию несколько лет тому назад. Глава семьи Юсуф Асмар, владелец пиццерии, подчеркнул, что сейчас они перестали себя чувствовать безопасно, потому что снова стали одним из объектов преследований исламистов.

Сайт BizPac Review сообщил, что еще несколько зданий в Гетеборге были помечены исламским символом, представляющим букву «N», которым исламисты отмечают последователей Иисуса из Назарета, а на некоторых домах появились надписи «Халифат здесь». Для Юсуфа Асмара сложившаяся ситуация напоминает о 1930-х годах в Германии, когда евреи находили на своих дверях изображения звезды Давида.

Шведские власти проводят расследование, но не квалифицируют случившееся, как действие на почве ненависти. Представитель полиции Гетеборга Бертил Клаэссон объяснил, что расследовать данный инцидент «практически невозможно», потому что у полиции нет ни свидетельств, ни доказательств.

В настоящее время в Швеции насчитывается около 10 000 ассирийских беженцев, большинство из них живут в Гетеборге. И появившиеся надписи вызывают среди них немалые опасения.

«Представьте, что вы сбежали от преследований в одной стране, а затем оказались по соседству со сторонниками ИГИЛ здесь в Швеции», - заявил Джозеф Гарис, президент одной из самых больших общин ассирийцев в Швеции.

Правительство Швеции проводит политику открытых дверей для беженцев из Сирии, ищущих безопасности в Северной Европе. Но уже не раз высказывались предположения, что, благодаря такой политике открытости, в страну проникли и сторонники ИГИЛ и радикальные исламисты.
http://catholicnews.org.ua  http://www.credo-ua.org  http://mirvam.org http://prochurch.info
 


Схожі матеріали:

Категорія: Публіцистика | Переглядів: 884 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: криза церкви, ліберастія, суспільні проблеми, ісламізація, актуальні публікації, публіцистика, гомодиктатура | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Зачаттю
Пречистої Діви Марії

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика