Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [448]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [388]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [65]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [129]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Січень » 17 » Суспільні проблеми » Аборт – проблема сьогодення
18:49
Аборт – проблема сьогодення
Щороку Україна втрачає сотні тисяч своїх дітей: не лише тих, хто прожив свій вік, хто живе десь на чужині, але й тих, які, зародившись, так і не прийшли на цей світ. 
Із щоденника ненародженої дитини:
3 жовтня. «Сьогодні почалося моє життя в лоні матері. Мої батьки ще про це нічого не знають, та я вже існую». Людське життя починається з моменту запліднення. Свята Церква вчить, що дитина з цієї миті має безсмертну душу. Ненароджена дитина – це жива істота, що розвивається за генетичним кодом.
 
19 жовтня. «Я вже дещо підріс, але ще дуже малий і безпомічний. Моя мама все робить за мене, хоч сама не знає, що носить мене під своїм серцем. Вона не свідома, що мені помагає і навіть живить мене своєю кров'ю. Вона така добра». У маленькій дитинці формується група крові, серце, мозок тощо. Вона може мати відмінний від батьків колір очей, волосся, поставу, але факт залежності від інших не дає дозволу позбавляти безпомічне людське єство права на життя. Існує багато моментів, у які втручається і повинна корегувати держава, як-от: насилля над жінкою та дітьми. Якби аборт не позбавляв життя, то його, мабуть, можна вважати суто особистою справою. Але якщо аборт є насильством, а тим більше - вбивством, то його не можна розглядати, як особисте питання. Уряд повинен захищати та оберігати життя.
 
25 жовтня. «Сьогодні моє серце почало битися. Воно буде легенько битися через ціле моє життя. І вже ніколи не перестане битися аж до моєї смерті». Суспільство лише тоді є людяним, коли глибоко шанує людське життя, а не спокійно споглядає чи підтримує наругу над ним. Якщо матір знаходиться у виняткових обставинах, що унеможливлюють її догляд за малою дитиною, то навіть тоді вона має певний вибір. Якщо ж жінка не може утримати дитину, то її можна віддати іншим через усиновлення. Питання життя дитини не повинне розглядатися у контексті вирішення власних проблем.

20 листопада. «Щойно сьогодні лікар сказав моїй матері, що я живу під її серцем. Вона, мабуть, мусить бути щаслива. Мамо, чи ти дійсно щаслива?» Наш митрополит Андрей Шептицький в 1942 році видав окремий пастирський лист «Не убивай», у якому справедливо осуджує вбивство дитини в лоні матері. Митрополит називає жахливими і суперечливими природі випадки, коли батьки вбивають своїх дітей, адже ті, будучи не хрещеними, тратять вічне спасіння. 
Хоч аборт є легальною хірургічною процедурою, але часто спричинює поважні психічні розлади, викликає різні ускладнення: пошкодження стінок матки, м’язів тощо. А це спричинює рубцювання, а також викидні при наступній вагітності. Від так званих безпечних та легальних абортів у світі загинуло вже багато жінок. Слід пам’ятати, що смерть наступає під час кожного аборту внаслідок умертвіння дитини.

13 грудня.«Я вже майже бачу, хоч довкола мене темно. Коли моя мама приведе мене на світ, то я побачу сонячне світло, а що найважливіше, я дуже хочу бачити мою маму. Мамо, як ти виглядаєш?» Ми живемо в такий час, коли на проблему абортів по-різному реагують суспільні групи, а також багато полемізують з цього приводу. Аборт став не тільки моральною чи правничою проблемою, а також політичною. Упродовж останніх років у багатьох країнах проводилися кампанії як проти, так і за аборти, що інколи переростали в правдиві поєдинки між їх прихильниками. Такі дискусії щодо легалізації абортів закінчилися апробатою з боку парламентів. Потрібно погодитися з тим, що це не лише сумний факт, а й небезпечний, навіть якщо допустимість абортів була зведена лише до окремих випадків. Бачимо, що ті країни, у яких узаконені аборти, прийняті рішення.

24 грудня.«Мені було б цікаво знати, чи моя мама чує ніжні удари мого серця? Воно так рівно б'ється враз із серцем матері». Сьогодні в ім’я модерних девізів, псевдовартостей, права на свободу вибору щороку скоюється 30–40 млн. абортів у світі. До цієї статистики потрібно додати новий елемент - перехід від засобів контрацептивних до ранньоабортизуючих, які не є нічим іншим, як лише хімічною формою аборту. Церква приділяє проблемі переривання вагітності велику увагу (папські енцикліки "Veritatis splendor”, "Evangelium vitae”). На 4-му Надзвичайному засіданні консисторії кардиналів кардинал Рацінгер прозоро змалював протиріччя, в яких живе сучасний світ: з одного боку, суспільство змагається за свої права, з іншого боку, вірогідність цих прав з політичної чи правової точки зору часто заперечується , викликає сумнів. Отже, постає питання: звідки з’являється опозиція до життя? Чому і як виникають мотиви неналежної пошани життя? Спробуймо відповісти. Насамперед слід зауважити, що переживаємо болючий процес дехристиянізації. Для багатьох Бог перестав існувати, а тому життя обезцінилося. Людину, яка не дивиться на життя через призму віри, доволі складно переконати, що те, що дозволено законом, не дозволено моральною поведінкою. Опираючись тільки на власну систему цінностей, втративши основу, якою виступає Бог і віра, складно визначити, де добро, а де зло. Легалізація абортів схиляє до егоїзму.
 
29 грудня. «Сьогодні моя мама брутально вбила мене!» «Після аборту, - говорить п. Оксана, - у моєму житті відбулися негативні зміни, я всюди відчувала страх. Чоловік дуже хотів дитину, а тому боляче сприйняв те, що я без його відома вбила дитя. Мені почали снитися погані сни, у яких я бачила малих дітей, а через 2 роки помер чоловік. Зробивши аборт, я вчинила великий гріх, спричинила страждання і собі, і тим людям, які люблять мене».

Тож що робити тим жінкам, які скоїли аборт, але каються за свій гріх? Звісно, що обов’язково йти до сповіді. Аборт - це великий гріх. Владу розрішати його мають священики, протопресвітери та душпастирі катедральних храмів. Парохи можуть теж розрішати із цього гріха, проте лише в таких випадках:
• у небезпеці смерті;
• хвору людину (йдеться і про тих, хто спричинився до аборту: чоловік, лікар, батьки...), яка не може вийти з дому;
• сповідь передшлюбна (якщо це перший аборт);
• у Пасхальний час (якщо це перший аборт).

До жінки, яка вчинила аборт, слід поставитися уважно, проаналізувавши кілька чинників: «ЇЇ провина має бути справедливо поділена з усіма тими, що стоять за кулісами цієї драми. Хоч незмінним залишається факт убивства невинної дитини». Сьогодні світ виражає драматичну агресивність до людського існування. У наші часи спостерігаємо спроби повалити Природнє Право і пошану до життя. Аборт стає проблемою не тільки моральності індивідуальної, але суспільної чи навіть політичної.

«Коли мене запитують, чи зможу я дати відповідну освіту, забезпечити матеріально тих п’ятьох дітей, яких народила, - говорить п. Надія, - то я завжди відповідаю, що мене більше хвилює те, щоб мої діти виховувалися в релігійному дусі, щоб вони у своєму серці плекали велику любов до Бога, до батьків і свого ближнього. Коли вони це все матимуть, то Божа благодать зійде на них і допоможе знайти свій шлях у житті, так як колись допомогла мені. Я теж із багатодітної сімї, і Бог у свій час допоміг мені. Отож любіть своїх дітей вже з миті їхнього зачаття. Адже діти - це наше майбутнє».

Віруюча мати - християнка радо сприймає перші ознаки життя дитини у своєму лоні. Вона дякує Богові за дар життя, цінить і свято береже його. Бути батьком або мамою – це великий привілей, цінуймо його і гідно виконуймо своє покликання. 

Види абортів

На жаль, сьогодні жінка часто намагається переконати себе та інших, що вона не вчинила аборт, хоч підсвідомо й сама знає, що обманює. За офіційною статистикою в Україні у 2006 році було зроблено 230 тис. абортів. Щорічно в нашій країні роблять 280 тис. абортів, з них - 4000 серед підлітків (від 15-17 років). Аборт – це результат бездумностi батьків: не лише матері, але й батька, який часом про дитину і не здогадується (інколи виникають певні причини, що спонукають жінку не інформувати чоловіка про справжній перебіг подій). Слід зауважити, що у деяких жінок на свій захист знайдеться багато аргументів, чому вони вчинили аборт. Це можуть бути самотність, зважання на публічну думку, відсутність підтримки оточення, матеріальне становище, проте цінність дитячого життя є набагато вища за будь-які аргументи.

Дехто силкується виправдати переривання вагітності, твердячи, що зародок (принаймі на початку) не можна вважати людським життям. Насправді "від миті запліднення яйцеклітини розпочинається життя, яке не є життям батька чи матері, а нової людської істоти, що самостійно розвивається. Вона ніколи не стане людиною, якщо не є нею від початку. Цю очевидну, завжди знану істину підтверджує сучасна генетика. Життя людини розпочинається від запліднення, хоча потрібен час, аби кожна з її великих потенційних можливостей повністю сформулювалася і могла бути використана” . Саме тому, незалежно від філософських тверджень і наукових дискусій, Церква завжди навчає, що «… плід - як єство людського зачаття від моменту свого існування - має право на життя». 

Викидень. Дивним є людське життя, бо інколи люди, які хочуть дитину і чекають на неї, не можуть мати її або втрачають, ще не народжену. Я говорю про ненамірену і нічим не спровоковану втрату плоду. Сьогодні можна стверджувати, що цей процес можна зрозуміти завдяки розвитку так званої фетології, яка знаходить і пояснює причини, що провокують викидень. Серед найбільш відомих причин є анатомічні - це аномалії, хвороби під час вагітності, гормональні зміни.

Слід взяти до уваги й те, що причини викидня можуть бути й іншого характеру: брак відповідної турботи про себе (зокрема в початковій фазі вагітності), погане ставлення чоловіка до жінки в часі її вагітності, важка праця, стреси тощо. Викидень може спровокувати і сама жінка, свідомо поводячись недбало, що спричиняє спонтанний аборт в безпосередній спосіб. 

Ектопічний аборт (позаматковий). Під час перебігу такої вагітності для дитини не існує майже жодного шансу, щоб вижити. Єктопічний аборт — це усунення плоду, що перебуває в неприродному місці, аби в такий спосіб врятувати життя бодай матері. Виникає питання: чи можна вважати усунення позаматкового плоду вчинком дозволеним і морально справедливим? 
На мою думку (це не є позиція Церкви, лише моя власна думка), якщо немає жодних шансів, щоб врятувати дитину, треба рятувати хоч би маму. 
Посередній (непрямий) аборт. Мова йтиме про той випадок, коли є злоякісна пухлина матки. Видаляючи її, автоматично усувають також плід. Медичне втручання є дозволене і морально виправдане. Якщо вчасно не прооперувати, то як життя матері, так і життя дитини приречене на смерть.

Терапевтичний (медичний) аборт. Це поняття описує ситуацію, коли життя матері через вагітність знаходиться у небезпеці. З моральної точки зору такий аборт не дозволений. Не можна, рятуючи життя матері, одночасно чинити безпосереднє вбивство дитини, бо жодна людина не має права вирішувати про життя іншої людини.

«Незважаючи на те, що у мене цукровий діабет, я народила дитину, - говорить Ірина. - Лікарі наполягали на аборті, але я не здалася. І сьогодні я знаю, що всі мої старання не були даремні. Моїй донечці, Олі, два рочки, я її дуже люблю, вона - сенс мого життя».
Селективний (евгенічний) аборт. Він має за ціль не допустити до народження дитини, яка цілком правдоподібно матиме певні генетичні відхилення. Селективний аборт є аморальним і не дозволеним. На жаль, іноді смерть невинної дитини трактують, як легке вирішення всіх проблем. Наприклад, лікарі говорять, що немовля народиться з вадою серця, що протягом життя йому потрібно буде постійно перебувати під медичним наглядом. Зрозуміло, що після таких прогнозів майбутні батьки приймають рішення зробити аборт, щоб дитина не мучилася. Ніхто не говорить, що буде легко жити з дитиною, яка має вроджену ваду серця або яка не може ходити, проте, незважаючи на фізичний дефект, такі діти, а згодом дорослі чоловіки і жінки, духовно багаті і можуть багато чого нас навчити (любити, радіти життю та своїм успіхам, спокійно приймати невдачі...).

Суспільний (соціальний) аборт. Це такий вид аборту, на який впливають різноманітні суспільні чинники: економічні труднощі в сім’ї, побоювання жінки втратити роботу, небажання змінювати дотеперішній стиль життя, втрата вільного часу. Можуть впливати й інші мотиви: страх перед відповідальністю, незрілість, зокрема молодих людей, які не готові прийняти дитину, проте жодні економічні чи психологічні фактори, втрата престижу чи вплив інтересів суспільства не можуть бути тими аргументами, що призводять до вбивства невинного створіння.

«Нашому синочку було шість рочків, коли я дізналася, що вагітна вдруге, - говорить Вероніка. - Цього ж дня я сказала про це чоловікові. Він був щасливий, обнімав, цілував. А я плакала. Він запитав про те, чи я хочу другу дитину. А я відповіла, що ми ще не готові до цього кроку, адже мені так тяжко було знайти добру роботу, а тепер, знайшовши її, потрібно все покинути. Ні, мабуть, не зараз. Чоловік засмутився,- продовжує Вероніка,- але не доклав достатньо зусиль, щоб переконати мене не робити аборт. І я зробила те, про що сьогодні дуже шкодую,- вбила свою дитину. Сьогодні я добре живу зі своїм чоловіком, працюю на тій самій роботі, яка стала для мене важливішою, ніж життя рідної дитини. Чи я щаслива? Якщо чесно, то ні».

Аборт – це не кінець, а навпаки – це початок нових та складних проблем. З нього вони лиш починаються. Під час аборту вбивають не тільки дитя, але також і сама жінка зазнає тілесних ушкоджень і душевних травм.

Призначення жінки – давати й оберігати життя. Вбивство дитини суперечить самій природі жінки, її вродженому материнському інстинктові. Саме тому немає жінки, для якої аборт минув би безслідно. Ненароджена дитина продовжує жити в її спогадах і уяві, супроводжує її впродовж усього життя. Аборту без тяжких душевних наслідків не буває. 

У цій статті я намагався звернути вашу увагу на те, що аборт - це надзвичайно великий гріх. Частково показав сутність проблеми. Мені шкода тих жінок, які вчинили один або декілька абортів і продовжуюь їх робити. Кожна жінка, яка скоїла такий злочин, намагається заспокоїти свою совість, проте всі її старання марні, бо згодом вона зрозуміє, що вчинила вбивство дитини, яка не мала змоги захиститися. Кожна жінка має свободу вибору, але чи має вона право засуджувати на смерть невинну душу? Чи можна вбити дитину, «щоб не мучилась у цьому житті»? Звісно, неправильно, хоч деякі матері саме так виправдовують свій вчинок.
Тож духовно всиновімо і ми з вами тих дітей, яким загрожує смерть у лоні матері. Молімося за ненароджених дітей.

Боже, дай нашому народові добрих християнських матерів, які б виховували своїх дітей в любові до Тебе , Небесний Отче. Нехай кожна матір не боїться материнства і нехай пам’ятає, що через народження дітей вона осягає святість. Мати Божа, благослови наших матерів і виблагай у свого Сина ласку для них.

о. Василь Попик
www.livingrosary.org.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Суспільні проблеми | Переглядів: 3283 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Аборт, аборти | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Полум'ю Любові
Непорочного Серця
Діви Марії

Відправляємо:

Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті


Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика