|
Католический священник, швейцарский богослов, профессор экуменического богословия Тюбингенского университета.
Ганс Кюнг родился 19 марта 1928 г. в Сурси, Швейцария. После окончания
государственной гимназии в Люцерне он посещал Понтификальный немецкий
колледж. Кюнг изучал теологию и философию в Понтификальном Григорианском
университете в Риме. В 1954 г. он был рукоположен в сан католического
священника и продолжил изучение теологии в Католическом институте
Сорбонны. В 1960 г. он был назначен профессором основного богословия
Тюбингенского университета. Его докторская диссертация «Оправдание.
Учение Карла Барта с кат... Читати далі » |
МИРОЛЮБНІСТЬ
Миролюбним (поступливим) є той, хто з любові до Бога охоче приносить жертву, щоб порозумітися з ближніми.
Авраам удовольнився гіршою землею, аби лише порозумітися із слугами Лота
(Буття 13). Св. Франц Салезій знайшов собі кімнату в одному готелі над
Тібором. Несправедливо вигнаний з нього, охоче пішов, шукаючи собі інше
помешкання. Вночі страшна злива, знищила готель. Спокій — велике благо
людини. Ангели в ніч народження Христа бажали людям спокою (Лук. 2, 14).
Правдивий спокій обіцяє Спаситель Апостолам (Йоан 14, 27) і вітає їх,
бажаючи спокою: "Мир вам" (Йоан 20, 26). Усі блага світу не втішать нас,
якщо н ... Читати далі » |
ПОКІРНІСТЬ
Покірним називаємо того, хто усвідомлює свою власну нікчемність і марноту усіх тимчасових речей і відповідним чином поводиться. Чималу покірність виявив сотник з Капернауму, сказавши до Христа: "Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає" (Мат. 8, 8). Так невисоко себе оцінював, хоча займав почесний пост, володів великим маєтком і зробив багато добра (збудував євреям синагогу). Отже, покірність є двох видів. Перший стосується розуму (людина чітко усвідомлює свою марноту), другий стосується волі (людина чинить згідно з цим усвідомленням) (Скар.). Фальшивою була б покір ... Читати далі » |
Продовження.Вступ. Застановися над словами Ісуса: «Чувайте і моліться, щоб не впали в покусу». Мат. 26.41. Научи мене Господи, як велика є потреба чувати і молитись щоб уникнути покуси або перемогти її. Пункт 1. Щоб заховати чистоту конечно є чувати.1)
Не легка річ заховати чистоту не сплямленою, бо з одної сторони на неї
бють вороги як з середини –пожадання (інстинкти) тіла, які подорожують
щораз то нові, а нечисті думки, почуття і прагнення, а зовні чорти,
чатують постійно, і звичайно укрито, а цілий світ мають до своїх послуг,
тисячі середників зіпсуття. З другого боку чеснота чистоти є для всіх
заздрісна. Тому треба її з усіх сил захищати, тому треба її ... Читати далі » |
Не забуваймо про нагороду, яку Ісус обіцяє – Царство Небесне, а на цій землі – тішитись будемо правдивим спокоєм серця. Хто буде правдиво чистий в серцю Спаситель житиме в Ньому. А хто посідає Ісуса, той є найбагатший. Ісус йому замінить все, Ісус буде переживати ним і Сам займеться всіма справами так, що нічого не буде потребувати від людей і не хотітиме ніяких розкошів, крім духовних. 1. До чого зобов’язує нас шлюб чистоти?Через обіт відреклися подружнього життя і зобов’язалися уникати всіх зовнішніх і внутрішніх діл проти 6 і 9 заповіді. Обіт додає нове зобов’язання до тих приказань, так що монах чи священик поповняє 2 гріхи: один проти чистоти (9 ... Читати далі » |
Віру треба розвивати так, як і все інше: через вправи. Хто хоче бути добрим скрипалем, той мусить щоденно годинами вправлятиcя. Хто хоче побити рекорд по бігу, той мусить щоденно тренуватися. Віру зміцнюємо через зовнішнє визнання віри, а особливо через релігійну практику. Потрібні дві речі, щоб розвивати віру: зовнішнє визнання, виконання релігійних практик.
1. Визнання зовнішнє.Зовнішня віра і зовнішнє визнання відповідає людській природі, яка складається з душі і тіла. «Бо серцем віриться на спасіння» (Рим. 10, 10), - говорить св. апостол Павло, - бо визнання віри внутрішнє і зовнішнє для спасіння людини є конче потрібне. Зовнішнє визнання ... Читати далі » |
На що ж вийшли ви глядіти?
На чоловіка, одягненого в м'які шати?...
(Лк. 7, 25)Дорогі брати і сестри! Св. Церква часто у Св.
Євангелії ставить перед нашими очима Св. Йоана Хрестителя, тому що цей
святий був останнім з пророків, попередником (предтечею) Ісуса Христа
(Бога). Готуючи дорогу Господу шість місяців перед тим, Він почав
проповідувати Христа-Спасителя. Опісля Христос Сам розпочав Свою науку.
Науки св. Йоана Хрестителя записані у Святих Євангеліях. Так само, як
приклади його чеснот готували серця жидівського народу до приходу
Христа, так і нас вони здатні приготувати до гідного с... Читати далі » |
На сьогоднішній день залишається незрозумілою ситуація із проведенням
20 травня гей-параду у Києві. Очевидно, содоміти та їх покровителі у
владних коридорах (чи содоміти у владних коридорах?) зрозуміли, що у
разі проведення гей-параду на них чекає належний опір з боку свідомих
українських громадян. Тому вони поквапились заявити, що 20 транвя
"гєй-параду” не буде. Звісно ж, це може бути оманливим маневром, "заднім ходом”, котрий так
полюбляють збоченці. Цілком можливо, що 20.05 дефіляда педерастів все ж
таки відбудеться, а заява про відмову від гей-параду – це лише метод
мінімалізації потенційного спротиву. Загалом, б... Читати далі » |
«Чудотворний Медальйон» Пречистої Діви Марії досить
поширений у християнському середовищі. Його носять навіть найвизначніші
люди нашої планети. Історія Чудотворного медальйону безпосередньо
пов’язана з французькою монахинею Катериною Лябуре, якій три рази
з’являлася Пречиста Діва Марія в 1830 р. і поручила їй викарбувати і
розповсюдити медальйон, згідно зразка який дала Пречиста Діва Марія, щоб
підготувати людство до прийняття догми про Непорочне Зачаття Пречистої
Діви Марії, що її проголосив Папа Пій IX, 1854 року. Катерина Лябуре Народилася в квітучій Бургундії, в роди... Читати далі » |
Висловлюю свою велику радість від перебування з
вами. З цієї нагоди хочу поділитися з вами моїми справами і
переживаннями. Одна частина історична і друга теологічна. Хочу вас
поінформувати про те, де ми перебуваємо в нашій дискусії з Римом.
Найперше щодо часу і хронології. Ви добре знаєте, що ми відстоюємо і за
що боремося. А відстоюємо, прошу це зауважити, не свою науку, а незмінну
науку Церкви, якої Вона завжди навчала. Проте найбільша кара щодо нас
була тоді, коли архиєпископ Лефевр висвятив 1988 р. єпископів. З 2000
року Рим спілкується з нами і хоче розв'язати нашу проблему. Отже,
ініціатива виходить із Рима. На це є дві причини: одна з ни ... Читати далі » |
Столь точное описание Марселем Лефевром в книге "Они предали Его"
болезней веры, страдающей от модернистской ереси, пугает. На фоне тех
угроз, которые сегодня есть в Русской Церкви, давно настала пора для
православного «Pascendi». Потому что самое страшное, что может нас
ожидать – это приход в будущем Патриарха-модернистаОдной
из самых странных книжных новинок уходящего года стало первое русское
издание центрального труда архиепископа Марселя Лефевра «Они предали
его. От либерализма к апостасии», выпущенное петербургским издательством
«Владимир Даль». Стран... Читати далі » |
"Упродовж трьох століть триває систематична кривава війна проти Ісуса",
– пише відомий італійський журналіст і письменник Антоніо Соцці. Книжка
під такою назвою з'явилася на книжковому ринку видавництва св.
Станіслава.
"Це ідеологічна війна, в якій можливо все. Важко повірити, що так мало
християн звернули на це увагу, а ще менше намагалася захиститися від
жорстокої агресії", – вважає автор. Тому він написав книжку, яка є
історією цієї війни, що проявляється з перших століть християнства, але
особливо інтенсивно в останні три століття. Соцці згадує довгий список
впливових людей, чия думка призвела до дискредитації Біблії та
криміналі... Читати далі » |
Про те, як гендерна ідеологія підступно вкрадається в міжнародні
декларації, не шанує дух Загальної декларації прав людини (1948), пише у
ватиканській щоденній газеті «L'Osservatore Romano» професор Маргеріт
А. Пітерс.
На думку професора Пітерс, директора Інституту досліджень динаміки
міжкультурного діалогу (Брюссель) і викладача Папського університету
Урбаніанум, «гендер» відділяє людську особу від себе самої, розділяє
особу і тіло, відділяє її від її власної антропологічної структури.
Найновіше число «L'Osservatore Romano» представляє виклад виступу
професора Пітерс у рамках зустрічі, організованої 9 травня місією
постійного спостер... Читати далі » |
Християни Заходу повинні зробити іспит совісті із
свого заангажування у євангелізацію мусульман – вважає о.Саміл Халіл
Самір ТІ, єгипетський єзуїт та ісламолог. Обов’язком Церкви є голошення Євангелія всякому створінню: самим
християнам, атеїстам, але також і мусульманам, яких тільки на Заході вже
15 млн., а буде ще більше. Захід повинен запитати себе, що він зробив
для того, щоб допомогти мусульманам відкрити красу Євангелія не в ім’я
прозелітизму, але тому, що Добра Новина призначена також і для визнавців
ісламу – підкреслює о.Самір.
Єгипетський ісламолог зазначає, що завдання християн на Близьком... Читати далі » |
8 травня повідомляється, що серйозну заклопотаність з приводу порушень прав людини і релігійних меншин
в Індонезії висловила міжнародна організація "Human Rights Watch". За
її словами, керівництво країни та поліція замість того, щоб захищати
права, самі часто порушують їх. Вранці 8 травня у північно-східному Лівані було звільнено католицького священика маронітського обряду, якого напередодні викрали невідомі, заблокувавши його авто. ... Читати далі » |
В
Україні ідуть останні приготування до Євро 2012. Хтось радіє і
пишається цією подією, комусь байдуже, інші підраховують витрати, або
прибутки. Включені таймери, країна в очікуванні. Все інше відійшло на
другий план. Але…ризикну поділитися думками. Олімпійські ігри у древній
Греції проводилися на честь олімпійського Зевса і їхнє повернення так
чи інакше повязується з відновленням його культу, а отже- відкидання
Христа. В церемонії відкриття ігор багато запозичено із колишніх
культів. Гасло в здоровому тілі здоровий дух- звичайний натуралізм і
відкидання духовності. З культу олімпійських ігор, спорту виникає культ
тіла, поклоніння йому. Сучасний професійн ... Читати далі » |
Чи справедливо, що деякі люди страждають від злиднів?
Питання: Чи справедливо, що деякі люди страждають і народжуються в злиднях? Як Бог дозволяє це?
Відповідь: Так, цілком правильно говорити, що все це -
несправедливо. Але кому приписувати цю несправедливість? Із запитання
здається, що автор приписує всі біди Богу. Насправді ж їх причину слід
шукати в самих людях. Так, той факт, що безліч людей живуть у нелюдських
умовах, - кричуща несправедливість. Коли ми стикаємося з нерівністю у
світі, то нам слід було б задатися питанням: чи не є воно наслідком
особистих чи колективних вчинків? ... Читати далі »
|
Багато
людей вважають масонство (і цілком небезпідставно!) чимось більшим,
аніж соціальний інститут, який маскується під атрибутами благодійності.
Сувора секретність і таємничі обряди насправді є тільки частиною
інтересів і таємниць, що оточує його. Офіційно масони у всьому світі
стверджують, що їхнє братство не прив’язане до жодної з релігій, що вони
навчають високим системам моралі і основних релігій: «система моралі
викладена в алегоріях та проілюстрована символами». Члени, пов’язані
клятвою, ніколи не розкривають способів посвятної практики лож.
Конфіденційними є традиційні способи розпізнавання масонів один одним:
рукостискання, спеціальні «священні» і «пр ... Читати далі » |
Метафізика Великодня перейшла у ярмаркові фестини,
рани Господні стали буденністю – мовляв, розіп’яли, то й воскрес, ми ж
бо заслужили на відкуплення…Все за календарем. Шиби змиті, порядки наведені. Не гірше, ніж у сусідів.
Торжество Воскресіння перетворилося на сімейний
ритуал: церкву-пасочку-ковбасочку. Напрасовані спідниці й сорочки,
привітні лиця. І все би добре, якби Ісус не став приправою до релігійної
кулінарії. Кошики витіснили суть. За шпондером призабулося: це ми не
розпізнали Бога живого, розіп’явши Його. Не якісь там давні римляни, не
зловорожі євреї, – а ми, люди. Він заступився за нас і власною ... Читати далі » |
13 травня – День МатеріОдного осіннього дня, будучи у Львові на вокзалі, я бачив ще молоду
матір, яка прощалася зі своїм сином, який був призваний до війська і
відчував, що буде скерований до військових дій в Афганістані. – Андрію, дуже тебе прошу: молися до Матінки Божої, бо я так хочу,
щоб ти повернувся додому, – говорила зворушеним голосом мати до свого
сина. Вкладаючи в руки медалик Матері Божої, мовила: – Цей медалик передав тобі отець Яків, візьми його і бережи. Богородиця тебе захистить. А через деякий час Андрій був у вагоні, п... Читати далі » |
У своїй статті «Боротьба проти абортів у світлі постмодерних стратегій» я висунув досить нахабну пропозицію. Загалом, на моє глибоке переконання, християнин зобов’язаний бути нахабним – нахабним щодо гріха та його об’єктивованих структур. Однак християнська нахабність як така – це тема для окремої розмови. Зараз же хочеться сказати декілька слів про християнську нахабність у сфері боротьби з гріхом аборту. Передусім, процитую уривок із вище згаданої статті: «Аборти – це жахливий, мерзенний злочин. Мільйони дітей гинуть, будучи принесеними в жертву Молоху комфортного життя чи інших ідолів, котрим поклоняються дітовбивці. І християни, особливо ж церковні ієрархи, мали б ... Читати далі » |
Покликання... Перше наше покликання - це дар життя.
Друге наше покликання - це ласка Святого Хрещення. Третє наше
покликання - це покликання до стану духовного або до стану сімейного.
Перше зацікавлення до стану духовного я відчув,
коли по національному радіо була передача про духовну семінарію, про
ласку святого покликання і про те, що Господь Бог кличе кожного, стукає
до наших сердець та чекає на кожного з нас. Але сьогоднішній світ своїми
барвами та красою затьмарює шлях до Христа. У бурхливому вирі
повсякдення, у перспективі здобуття вищих студій, кар'єрного росту та
матеріальних дібр він звертає н... Читати далі » |
За даними родового дерева, відомого на цей час, парохом в с.
Завалеві (біля Підгайців) в 1747 році був о. Іван Глібовицький. До
шостого покоління його роду серед нащадків були такі відомі постаті в
Україні та за її межами: письменник, публіцист Б. Лепкий, кардинал
Любомир Гузар, директор гімназії Сабат, журналісти, лікарі…До шостого покоління відноситься і мій батько – Теофіль Глібовицький,
народжений в 1902 році в м. Заліщиках, де катехитом української
гімназії був мій дід Софрон Глібовицький.
У 1921 році батько закінчив українську гімназію в м. Львові, а в 1926
році – духовну семінарію, після цього м... Читати далі » |
На думку німецького історіософа, ідеолога консервативної революції
Освальда Шпенглера, однією із сутнісних рис занепавшої культури (чи то
пак, цивілізації у шпенлерівському розумінні) є «бажання грошей». Звісно
ж, і бажання грошей, і бажання інших матеріальних благ є характерним не
лише для «Сутінків Заходу», але й для інших епох – не обов’язково
сутінкових і не обов’язково занепадаючих. Під «бажанням грошей» в даному
контексті варто розуміти гіпертрофоване бажання (оскільки може існувати
і помірне, цілком виправдане бажання, котре відповідає реальним
потребам індивіда), і таке бажання не було чужим не тільки людям епохи
Модерну, але й тим, що жили в епоху Антич ... Читати далі » |
(на кожний день у тижні) ПОНЕДІЛОК Привіт
Вітаю тебе, мій Ісусе, тут у Пресвятій Євхаристії. Приходжу Тебе
відвідати. Молю Тебе, величаю з кріпкою й живою вірою тут і всюди, де
перебуваєш у цій Пресвятій Тайні. Тебе бажає й до Тебе прагне моя душа.
Іду, спішу до Тебе, щоби бути при Тобі, щоб із Тобою перебувати у святій
любові. Господи Ісусе Христе, Ти, що сказав: „Прийдіть до мене всі
втомлені й обтяжені і я упокою вас” (Мат. 11,28), не відмовляйся від
відвідин! У найглибшім почитанні клячу перед Тобою. Глянь на мене
ласкаво, відлучи від мене все, що Тобі не подобається,... Читати далі » |
Макс
Штірнер (справжнє ім’я — Каспер Шмідт; 1806-1856) належить до числа
недостатньо відомих філософів. Яскравість та оригінальність висловлених
ним ідей виявилися обернено пропорційними до ступеня їхнього поширення.
Штірнер певною мірою вплинув на формування поглядів теоретиків анархізму
Кропоткіна та Бакуніна, однак цим його вплив, напевно, і обмежується. Можна сказати, що Штірнер був свого роду «філософом однієї книги». Його «DerEinzigeundseinEigentum» («Єдиний
та його власність») побачила світ у 1845 році. Потім, щоправда, була ще
«... Читати далі » |
У що ж вірили модерністи? У що перестали вірити? (Адже залежно від того, яку з цих двох сторін розглядати, модернізм може постати або як система заперечень, або як система нових тверджень, що замістили заперечення.) Якими були їхні переконання, і як вони до них прийшли? Думаю, якщо простежити послідовність розвитку їхніх ідей та джерела цих думок – навіть коли іноді доведеться розглядати вже знайомі царини – можна краще розгледіти загальну картину того, що відбулося тоді і відбувається зараз, як сталося перетворення католицького християнина на псевдо християнина доби Просвітництва (або, як ми зараз маємо його називати, секулярного гуманіста чи прихильника релігії прог ... Читати далі » |
 У минулому номері ми писали про одне з найбільших
світових об'явлень у Гваделупі (Мексика), яке відбулося 9 грудня 1531 р.
Б., а також наводили різні дослідження і чуда, пов'язані з ним. Завдяки
цьому об'явленню мільйони поган-індіанців прийняли католицьку віру.
Саме завдяки Пречистій Діві, Її чуду в Гваделупі Америка прийняла
християнство. Це факт світового значення, який ще раз підтверджує велике
заступництво і посередництво Марії в справі навернення поган і
грішників до правдивого Бога, а також у справі спасіння.
... Читати далі » |
Насамперед дай собі відповідь на запитання: 1) Чи не ґрунтуєш свою побожність на численних практиках, на довгих молитвах, на тяжких постах і, з огляду на це, чи не є впертим і неслухняним щодо порад і наказів свого сповідника або наставника? 2) Чи в Святих Тайнах, молитвах не шукаєш насамперед духовних потіх, піднесення і, коли під час молитви відчуєш гаряче почуття, чи не вважаєш себе святим? Чи при відсутності духовних потіх не опускаєш побожні практики? 3) Може маєш уподобання відвідувати ту Службу Божу, яку відправляє певний священик, ніби Безкровна Жертва, принесена іншим священиком не є важна і помічна? 4) Може багато ... Читати далі » |
Чесноти, яких має дотримуватися протягом дня той, хто хоче стати святим.
1. Повинен прагнути щораз більше любити Бога. Святі бажання є крилами, на яких душа підноситься до Бога, тому треба часто розважати муки Ісуса Христа, протягом дня часто збуджувати акти любові до Господа, прокидатися і засинати з думкою про Бога. Завжди гаряче просити Бога про ласку любити Його. 2. Приступати щоденно до Святого Причастя і протягом дня кілька разів (найменше три рази) духовно приймати Святе Причастя, роблячи благодарення після нього. 3. Щонайменше раз на день відвідувати Пресвяту Євхаристію і при тих відвідинах збуджувати акт віри, ... Читати далі » |
«Нудьга – ось відмінна риса занепаду античного світу» – зазначає сучасний український філософ Лариса Гармаш і цитує слова свого німецького колеги Еріка Фегеліна: «Коли боги вигнані зі Всесвіту, світ, покинутий ними, занурюється у тугу» (Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К, 2006. – С.59). Досить спокусливою видається перспектива перенести слова згаданих філософів на тло сучасності. Чи це, часом, не рятівна спокуса?.. На перший погляд може здатися, що нинішні часи пересичені гедонізмом і життєрадісністю. Однією із визначальних рис постіндустріальної цивілізації є домінування ринку послуг. Здається, вся економічна ... Читати далі » |
Церква в третю неділю по Воскресінні
представляє нам сумний стан людських душ в образі євангельського
розслабленого чоловіка, що вже тридцять вісім літ був спаралізований, а
Христос чудесним способом оздоровив його.
Де і коли сталася та подія? В місті Єрусалимі, у свято Пасхи.
Христос пішов з учнями до Єрусалиму. Помолився в святині і вийшов за
браму, де був досить великий і обмурований ставок, а навколо нього було
п’ять критих піддаш. Під тими піддашшями лежало багато хворих: сліпі,
глухі, німі, криві, горбаті, спаралізовані, хворі на сухоти, струпаві та
обтяжені іншими недугами. Очі всіх хворих були звернені на ставок. Час
від часу сюди невидимо сходив а ... Читати далі » |
9 травня вулиці наших міст побачать десятки, якщо не сотні тисяч ветеранів. Ці ж самі вулиці побачать тисячі кровавих знамен, під якими більшовицька Росія окупувала незалежну УНР, під якими було вчинено три Голодомори, під якими було депортовано чи запроторено до концтаборів мільйони українців, під якими було розстріляно сотні тисяч тих, кого зазвичай ми називаємо «цвітом» української нації – науковців, митців, літераторів, священиків і, врешті-решт, революціонерів, що зі зброєю в руках повстали проти сатанинської держави. Ким же є ті, що 9 травня підуть «на парад» із червоними ганчірками? Теоретично, це ветерани Другої світової, котрі волею-неволею воювали на боці СС ... Читати далі » |
Не можу сказати, що питання ідентифікації кожної людини раніше мене
не турбувало, але час від часу в моїй свідомості то зростало, то
зменшувалося те, з чим довелося нещодавно зіткнутися. Це сильно
зворушило мене і я хочу поділитися своїми переживаннями з читачами
«Нової Зорі». В середині лютого цього року я відвідав стоматологічну поліклініку
(заболів зуб). При оформленні в реєстратурі медичної карточки працівник
реєстратури подав мені бланк заяви (уже віддрукованої), в якій необхідно
записати прізвище, ім’я та по батькові, адресу, поставити підпис і
дату. Швидко пробіг очима, читаючи заяву, зупинився на назві ... Читати далі » |
– Васильку, візьми мене на Великдень додому, візьми мене, синку. Я
притулюся десь у куточку, до рота прикладу хустинку, щоб не кашляти, і
перебуду кілька днів у рідній хаті, де і стіни лікують. Я тут не
витримаю. – Ви, тату, як мала дитина. Тепло вам, чисто, їсти маєте що, ще щось із дому привезу, ліки куплю. – Я не хочу їсти, Васильку, я вже рік не був удома, – старий Петро
намагається зазирнути синові в очі. – Я сам залишився в палаті, всіх
забрали додому. – Ну добре, добре, до свят іще чотири дні, якось буде. Василь відвернувся до вікна, а втішений Петро почав ходити палато... Читати далі » |
Майбутнє України, як незалежної держави, стає щораз примарнішим.
Теперішній політичний режим крок за кроком, зі щораз більшим натиском,
вичавлює з усіх сфер суспільного життя український дух. Особливо
демонстративно це проявилося під час цьогорічних Великодніх свят, коли
провідні, підконтрольні владі, телеканали навперебій транслювали
пасхальні Богослуження з Москви. Патріах Кіріл має усі підстави для
задоволення: ще б пак, „рускій мір” розширюється, завойовує щораз більші
простори на витоптаному українському інформаційному полі.
„А братія мовчить собі, вилупивши очі...”
А за тиждень перед Великоднем, у сам... Читати далі » |
«Ми можемо бути хворі на рак і бути зціленими, але не
змінитися. Ми можемо радіти перемогою в якійсь неприємній ситуації, але
не змінитися. Але коли є біль в середині нашої душі і ми співпрацюємо з
Божою благодаттю, використовуймо її, тоді страждання має силу нас
змінити».(Мати Анжеліка).
Була на світі маленька дівчинка Яся. Жила вона в селі з батьками і
бабусею. І вчили вони її ходити до церкви, яка була через дорогу, любити
Бога, молитися, сповідатися, бути доброю людиною і християнкою. І ось
ця дівчинка виросла, стала дорослою і самостійною. І чим старшою
ставала, чим самостійнішою, тим ч... Читати далі » |
Спомини Марти Ганушевської-МалкошЯ мала велике щастя народитися в українській патріотичній родині о.
Михайла та Ірини з Горникевичів Ганушевських. Нас, дітей, було дев’ятеро
- п’ять синів і чотири дочки. Всі п’ятеро моїх братів: Мирон, Теофіль,
Богдан, Степан, Тарас і сестра Ірина були членами ОУН. Сестра Марія була
членкинею Союзу Українок. Брат Теофіль був військовим референтом в ОУН.
Він один із братів, що служив у польському війську. В 1940 р. Теофіля
арештували, довго катували і засудили на кару смерті. В 1941 р. був
замордований у Станіславській тюрмі разом з іншими по... Читати далі » |
15 обітниць Пречистої Діви Марії за відмовлення Святого Розарію
(дані блаженному Аланові де Рупе)
1. Хто буде Мені служити через відмовлення Розарію, отримає виняткові ласки. 2. Обіцяю Мою особливішу оборону і найбільші ласки всім тим, які будуть відмовляти Розарій. 3. Розарій стане грізною обороною проти пекла. Завдяки йому знищу, поменшу гріхи, наверну єретиків. 4. Розарій спричинить, що чесноти і добрі діла заквітнуть, виєднає в Бога щедре пробачення для душ і відтягне серця людей від любові світу і його марноти, піднесе їх до прагнення вічних ре ... Читати далі » |
ВИСТАВЛЕННЯ НАЙСВЯТІШИХ ТАЙН
Священик: О Спасительная Жертва! Вірні: Небесную двер отверзающая; брань востаєт вражія, подаждь кріпость і помощ. Священик: Єдиному во Тройці Господеви. Вірні: Да будет вічная слава, іже живот вічний дарует нам во Царствії Своем. Амінь. Суплікація
Священик: Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, помилуй нас. Вірні: Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, помилуй нас. Наступні благання священик співає з вірними напереміну.От повітря, глада, огня і войни ізбави нас, Господи (2). От нагли ... Читати далі » |
З історії Маївок
Серед
практик на честь Непорочної Діви однією з наймиліших її Серцю і
найдорожчих для тих, котрі люблять Марію, є, без сумніву, травневе
набо-женство. Увесь місяць травень - це одне велике свято Матері Божої,
а разом з тим, як показує досвід, це також період зливання обильних
ласк як на душі грішників, так і для тих, що духовно вдосконалюються і
є палкими в службі Богові. Для кожної людини, в якому б стані душі вона
не перебувала, добре розуміння і практикування травневого набоженства є
бездонною криницею безцінних ласк. Ніколи упродовж року Непорочна Діва
не виявляє так Свого Милосердя, солодості... Читати далі » |
Папу Пія V (Антоніо Мікеле Гіслієрі, 1507-1572, понтифікат 1566-1572)
пам’ятають головно як «Розарієвого Папу», з огляду на битву при Лепанто,
в якій об’єднаний флот християн подолав мусульманську напасть. Справді,
захист Європи від винищення її християнських коренів, культури та
цінностей є величезним здобутком (зроби що-небудь, святий Пію V, щоб ми
сьогодні не втратили Європу, яку ти вимолив!). А з суто людського
погляду, то створення Священної антитурецької ліги було не меншим
подвигом, ніж вимолення перемоги. Бо християни, не менше ніж сьогодні,
схильні були клопотатися кожен про власні інтереси (а правителі – про
інтереси кожен своїх земель), і гадали, що ... Читати далі » |
Для багатьох католиків церковні події останніх п’ятнадцяти років були немов грім з ясного неба. Що ж могло спричинитися до такого вибуху гніву, протесту, відступництва, єресі та зненависті серед католицтва? Природний порядок речей неначе перевернувся: наслідки без причин, вибухи без вибухівки чи підривників. В основі цих почуттів зазвичай лежить переконання, що до Другого Ватиканського Собору з католицизмом «все було добре», за винятком дрібних негараздів. Недоліки, якщо й були, то не досить вагомі, щоб спричинитися аж до таких лих і клопотів. Це переконання, на мою думку, помилкове. До того ж, воно сприяє наростанню невдоволення та здивування. Я вважаю, що ... Читати далі » |
Перед лицем Христової Пасхи – Його Муки, Смерті та Воскресіння – наша людськість стоїть, як перед променями рентгенівського апарату. Його Пасха – це вододіл. Це прірва між тими, хто Його сприймає серйозно, і тими, хто Його ігнорує або відкидає. Страждаючий Син Божий, Розп’ятий Бог! Це – вододіл! Перед Його обличчям втрачає смисл усяка дискусія. Тут тільки можна прийняти або відкинути. Ігнорувати? Так можна й ігнорувати, але хіба нас не болить багато більше, коли нас ігнорують, аніж коли нас переслідують?! Хіба ігнорування не є найбільш садистською формую відкидання?! «Якби ти зимний був або гарячий. Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимн ... Читати далі » |
На сьогоднішній день людству відомо безліч психічних та фізичних хвороб. Всі хвороби являються для людини вадами, які завдають в кращому випадку незручностей, а в гіршому нестерпних страждань причому не тільки для особистості, що переносить хворобу, але й для оточуючих її людей. Цілком зрозуміло, що людина прагне вилікуватись від будь яких хвороб навіть ціною своєї моральності. В сучасному світі досить сильно розвивається медицина, яка спрямована на поміч людині у її тілесних немочах. Термін «медицина» розглядається, як — галузь наукової та практичної діяльності, що вивчає нормальні та патологічні процеси в організмі людини, різноманітні захворювання, патологіч ... Читати далі » |
Ті, хто читає Біблію, знають, що прихід
Спасителя вже близько: пророцтва й ознаки чітко свідчать про це. Повені,
землетруси й глобальні катастрофи постійно нагадують про це. Ось і
нині, коли весь світ тремтить від страху, щоб не вибухнув реактор на
«Фукусімі-1», згадуємо про подію, яка сталась 25 років тому і також є
певною ознакою останніх часів.
26... Читати далі » |
Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа, що була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість ра ... Читати далі » |
Радянська людина твердо впевнена, що про її особистий добробут має дбати держава. Це саме її, держави, святий обов'язок. Надати високооплачувану роботу, безкоштовно навчити, безкоштовно вилікувати, дати безкоштовне житло. А інакше - навіщо ця держава потрібна? Працювати радянська людина не дуже любить. Вона завжди вважає, що їй платять несправедливо мало. Улюблена приказка радянської людини: «Вони роблять вигляд, що нам платять, а ми робимо вигляд, що працюємо». Зразкова радянська людина має обов'язково курити тютюн і пити горілку. Якщо радянська людина цього не робить - це виглядає вкрай підозріло. У інших складається враження, що це не справжня радянська ... Читати далі » |
| |
U267621387468
Z179194710437
E124864223840
R280877757737
