|
Під час Світлого тижня за юліанським календарем у житті Католицької світової Спільноти відбулось чимало цікавого. І чи не найбільшою подією стало те, що особистий секретар Папи «злив» італійській газеті «La Repubblica» цікаву інформацію – програмою діяльності нинішнього Папи є його енцикліка «Deus Caritas Est». Подія просто екстраординарна. Але сенсацією в українських ЗМІ вона так і не стала. І, на жаль, не лише в ЗМІ. Бо навіть ті, хто мали би, здається, першими зреагувати на цю ситуацію – богослови та релігійні аналітики, цілком її не помітили. Принаймні так на разі виглядає, позаяк до тепер ніхто так і не «розродився» з конкретним коментарем чи аналізом цієї небуденно ... Читати далі »
|
Виступ на V всеукраїнській міжконфесійній християнській науково-практична конференція «Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження нації» (Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 12-13 січня 2012 р.)Повільне й болюче входження українського суспільства в нову реальність постійно змушує християнина долати вплив ілюзій минулого й ставати перед обличчям нових, несподіваних викликів. Потенційно найнебезпечнішою з ілюзій, мотивованих панівною в СССР ідеєю протистояння ворожих соціально-економічних формацій, була примітивна картина двополюсного світу, де абсолютною альтернативою комунізмові був західний, капітал ... Читати далі »
|
Це було п’ять років назад у Ватикані. Спочатку я прийняла його за одержимого – цього маленького, хисткого священика з голим черепом, типового «ученого жучка», що застряг в запорошених архівах одного з ватиканських інститутів. Він був таким старим, що, здавалося, ткни в нього міцніше пальцем – і він розсиплеться в прах. Спочатку він красиво розважав про екуменізм, про можливі братські обійми між католицькою і православною церквами, а потім заговорив про НИХ. «ВОНИ хочуть зруйнувати три основи людського існування: віру, батьківщину і сім’ю. ВОНИ повіряють розумом чудо Воскресіння, сміються над безсмертною душею, а сімейні зв’язки заповнюють пороками. ВОНИ б ... Читати далі »
|
1) Вшанування різних поганських божків (демонів у суті), духів природи. Принесення в жертву фіктивним богам (теж проявам людської свідомості) людей і тварин. 2) Широке використання магії (окультизму), що стелить дорогу до пекла та є зв’язком не з ким-небудь, а самим дияволом-чортом. 3) Поклоніння стихіям. Приношення жертв озерам, колодязям, називання річок «богинями». Панібратське шанування дідька (сатани), що входив до так званої категорії менших божеств поруч із русалкою, водяним і т.д. 4) У похоронних обрядах спалення разом з небіжчиком тварин як домашніх, так і диких. Давні слов’яни вірили так само в життя після смерті. Покійних погребали або спа ... Читати далі »
|
 "23 – го листопада 1931 року в Полоцьку Ісус
Христос з’явився Сестрі Фаустині Ковальській в білому одязі. Одна Його
рука благословила, а друга доторкалась одягу на грудях. З під відкритого
одягу виходили два промені: один – червоний, другий – білий… Ісус
промовив до неї: "Відтвори образ, подібний до цього, котрий бачиш і
підпиши його: "Ісусе, уповаю на Тебе". Посилаю людям посудину, з якою
нехай приходять просити милості від джерела Милосердя. Нехай цей образ
вшановують тут, у цій каплиці, і всьому світі. Я обіцяю спасіння к ... Читати далі »
|
Д-р Олександр Січ - громадянин Америки, що разом з дружиною та шістьма
дітьми живе і працює в Києві. Захистивши докторат в галузі ядерної
інженерії в Масачусетському Технологічному Інституті, д-р Січ,
співпрацюючи з Міжнародним Католицьким Університетом, наближається зараз
до завершення маґістерської програми з філософії в традиції св. Томи
Аквінського. Сфера досліджень: філософія науки.
* * * Публікацію шостої книжки Джоан Роулінґ зі серії про Гаррі Поттера під
назвою Гаррі Поттер і принц-метис (Harry Potter and the Half-Blood
Prince) передбачають на 16 липня, і деякі фанати вже зайняли чергу в
палкому очікуванні, замовляючи книжку... Читати далі »
|
Пабло Коельо народився 24 серпня 1947 року в Ріо де Жанейро. Студіював
право, одночасно докладав зусиль, щоб стати театральним режисером і
актором. Але все це скоро замінив на життя в комуні хіппі. Примкнув до
окультної організації Regnum Agnus Mundi. Вживав певний час наркотики,
включно з галюциногенами, певний час був членом «Харі Крішна»,
практикував дзен будизм. Практикував білу і чорну магію, гомосексуалізм.
Три рази лікувався в психіатричних лікарнях ( 1965, 1966, 1967рр.).
Чотири рази одружувався.
Виходячи за рамки християнства, Коельо шукає релігійної істини в різних
релігійних, окультних і магічних традиціях, перетворюючи усю ... Читати далі »
|
Італія стала центром розповсюдження
сатанізму в усій Європі: сектанти-сатанисти масово служать чорні меси,
вербують нових послідовників, крадуть та паплюжать церковні реліквії. На часі італійська влада та власники
інтернет-хостингів не встигають видаляти відповідні блоги та форуми, які
постійно з'являються в інтернеті, - пише журнал Фокус.
Водночас
італійські служителі Церкви б'ють на сполох, оскільки за останні роки
кількість окультно-демонічних сект та груп, які поклоняються дияволу,
помітно збільшилася. За офіційними даним... Читати далі »
|
Св. Марію Фаустину Ковальську, відому сьогодні у цілому світі
проповідницю Божого Милосердя, теологи відносять до числа видатних
містиків Церкви.
Св. Фаустина була третьою з десятьох дітей у бідній і побожній
селянській родині. Була охрещена і отримала ім'я Гелена. З дитячих років
відзначалася побожністю, любов'ю до молитви, працьовитістю і послухом, а
також великою чуйністю до людських бід. Шістнадцятирічною дівчиною
покинула родинний дім, щоб на службі в Александрові і Лодзі заробити на
своє утримання і допомогти батькам.
Голос покликання відчувала у своїй душі ще від сьомого року життя. 1
серпня 1925 року переступила поріг монастиря Сестер Ма ... Читати далі »
|
Ідучи до церкви або чекаючи на хвилину розпочаття Служби Божої : а) уяви собі, що йдеш, щоб бути присутнім на муках і смерті Ісуса Христа, уяви собі, що пристіл є ніби нова Голгофта, де Ісус в безкровний спосіб має поновити криваву жертву, жертвуючись з любові до нас. Молитва: " Боже мій, Спасителю, дай мені ласку учасника в тій святій жертві з таким розположенням душі, з яким свята Мати Твоя стояла у стіп Христа.Найсвятіша Маріє, Мати моя, випроси мені ту ласку." б) збуди намірення, наприклад в такий спосіб : "Отче Небесний, в злуці з терпіннями і смертю Ісуса жертвую Тобі разом з священиком ту Святу Літургію в тих ... Читати далі »
|
"А коли вони скінчать своє свідоцтво, звір, що виходить із прірви (антихрист), заведе з ними війну й переможе їх та повбиває. І їхні тіла лежатимуть на вулицях великого міста, де їхній Господь був розп'ятий" (Об'явл. 11, 7-8). Діон. із Люц. каже: "Скінчивши своє післанництво, підуть обидва пророки в товаристві багатьох християн до Єрусалиму, щоб віддати своє життя за Христа. Під час своєї подорожі вчинять іще багато чуд і навернуть чимало християн, які відступили від віри". Побачивши їх, антихрист на вулицях Єрусалиму в товаристві кількох тисяч християн впаде в велику лють і вирішить повбивати їх. Шукатиме посіпаків, але ніхто не схоче, зі страху перед пророками, напасти ... Читати далі »
|
КАРИ ЗА СМЕРТНИЙ ГРІХ
Смертний гріх робить людину нещасливою. Той, хто грішить, зазнає багато горя (Пс. 32, 10). Бог говорить грішникові: "Твоя власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же і зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа Бога твого" (Єр. 2, 19). З людиною, котра відвертається від Бога, відбувається те саме, що було з євреєм, який залишив Єрусалим (оселю живого Бога) і помандрував через пустелю до Єрихону. Скоївши смертний гріх, людина втрачає освячуючу ласку, її душа вмирає для неба. Св. Дух покидає людину, яка скоїла смертний гріх. Безбожники самі говоря ... Читати далі »
|
Дорогі брати і сестри! Добігає кінця час Святого Великого посту. Готуємося до найбільшого свята - Воскресіння із мертвих Божого Сина. У Пасхальних богослужіннях так глибоко виявлена ця духовна радість: "Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь світ видимий і невидимий, бо Воскрес Христос - радість вічна!" (Пасхальна Утреня канон пісня 1). Зміст пасхальних богослужінь дає нам напрямок, вказує шлях, орієнтир щодо суті, причини, джерела цієї радості: "Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній, свято над святами і торжество всіх торжеств: в цей день прославляймо Христа навіки" (Пасхальна Утреня ... Читати далі »
|
Этот отчет Stonegate Institute опубликовал как ответ на новость, взбудоражившую весь исламский мир: в Афганистане американские военные сожгли ряд религиозных книг, в том числе несколько экземпляров Корана. Список исламских гонений на христиан за февраль 2012 года включает в себя (но не ограничивается ими) следующие примеры, перечисленные по расположенным в алфавитном порядке странам, а не по степени проявленной жестокости. Нападения на храмы
Алжир. Вооруженные люди ворвались в протестантскую церковь в Уаргле (действовавшую на основании официального разрешения с 1958 года), разгромили ее и сломали распятие, возв ... Читати далі »
|
2012 рік і справді якийсь апокаліптичний. Мало того, що за календарем майя під кінець року припадає кінець світу, так ще й Євро-2012 на носі, а перед Євро-2012 – ЄвроГейПарад-20.05. До цього мікроармагедону лишається місяць. Звісно, за цей проміжок часу може трапитися чудо, і перетворення Києва на Содом не відбудеться. Однак шансів мало. В усякому разі, мікроармагедон 20.05 більш ймовірний, ніж макроармагедон за календарем американських автохтонів.Борці за демократію та права людини напевно вже готують свої знамена. Демоліберальна ідеологія та постмодерний плюралізм не дозволяють дискримінувати нікого і нічого – ну майже нікого і нічого... Не можна дискримінувати навіть ... Читати далі »
|
Дорогі, батьки, шановні вчителі! Це видання підготовлене саме для вас, адже ваші діти в небезпеці. Мова йде про підступну пропаганду гомосексуалізму в українському суспільстві. Все відбувається приховано і впроваджується головним чином через ґендерну політику, статеве виховання, антидискримінаційні закони, ювенальні закони, закони про "права дітей та жінок”, пропаганду толерантності, а також під приводом боротьби зі СНІДом, торгівлею дітьми та надуманим насиллям у сім’ї. Після ретельного вивчення цих програм стає зрозумілим, що справжня їх ціль - підступна руйнація інституту сім’ї в Україні, а це - загроза існуванню нашої нації та держави...
|
У Світлиці святі жінки навели лад, поскладали речі, які використовували під час поховання Спасителя. Потім одна з жінок запалила лампу, яка висіла посеред великої кімнати, і всі зібрались навколо Пресвятої Діви. Сповнені надзвичайної святої скорботи, святі жінки мовчки молилися, відтак трохи поїли. Прийшли Марта, Мароні, Діна та Мара, які були у Витанії. Лазар привів їх сюди, щоб усі були разом. З глибокою скорботою та сумом святі жінки розповідали їм про смерть та покладення в гріб Спасителя. В іншій залі дванадцять учнів Спасителя, зодягнені в біле і підперезані поясами, святкували суботу. Вони тихо читали та молилися, пошепки вітаючись із тими, хто заходив до них. Піз ... Читати далі »
|
Усе вже злагодили для поховання! Іван підійшов до Пресвятої Діви Марії та попросив її відійти від Тіла Господа, щоб встигнути покласти Його в Гріб, адже наближалась субота. Пресвята Діва ще безліч разів цілувала Улюблене Тіло і прощалась з Ним. Йосиф та Никодим віднесли Тіло Господа разом з великою пеленою, на якій Воно лежало, на те місце, де мали закінчити помащення. Пресвята Богородиця, яка знайшла хоч якусь утіху в материнських турботах про Тіло Господа, тепер безсило впала на руки Своїх подруг. Марія Маґдалина простягнула у відчаї руки та якийсь час ішла за Йосифом та Никодимом, наче хотіла втримати улюбленого свого Господа. Потім повернулась до Пресвятої Богородиці ... Читати далі »
|
Щойно вляглося хвилювання в місті, як до Пилата звернулися з набридливими заявами та проханнями. Вранці синедріон ухвалив прохання до Пилата наказати перебити гомілки розіп’ятим і зняти їх з хрестів, щоб тіла не залишались на хрестах у суботу. Пилат виконав прохання синедріону і направив катів на місце страти. Тоді ж я бачила, як Йосиф з Ариматеї вирушив до Пилата. Йосифа сповістили про смерть Спасителя, і вони з Никодимом вирішили покласти Тіло Господа до нової гробниці, що була в саду, неподалік від Лобного місця, і належала Йосифові з Ариматеї. Мені здається, я бачила Йосифа перед тим, як він мав іти до Пилата, бачила, як, за його наказом, кілька слуг чистили гробн ... Читати далі »
|
Хто може висловити безмежні страждання Богоматері, Тієї, Котру Церква справедливо називає Царицею Мучеників, Радістю всіх скорботних та стражденних... Сонце було затьмарене і його промені ще не досягали землі. Після землетрусу повітря було важким, але невдовзі посвіжішало.
Тіло Спасителя на Хресті не було відлякуючим. А вигляд обох розбійників був жахливим; обидва мовчали. Дісмас молився подумки. Було вже за третю, коли Спаситель віддав Богові Душу Свою. Жах від землетрусу минався, і до деяких фарисеїв знову поверталась лють та нахабство. Вони навіть підійшли до тріщини, що утворилася в скелі Голготській, і зв’язавши кіль ... Читати далі »
|
Великий Четвер фактично розпочинає найближче духовне приготування до
святкування Великодня – Світлого Празника Христового Воскресіння. За
древнім християнським Переданням саме у цей день відбулася Тайна Вечеря,
на якій Ісус Христос встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії і Таїнство
Священства.
Першу Службу Божу в історії людства відправив сам Христос у четвер
ввечері у часі Його Пасхальної Вечері з учнями. Того дня розпочалось
принесення Безкровної Христової Жертви за Спасіння всього світу. Тому
Великий Четвер нічим не поступається у своєму значінні іншим великим
святам християнської Церкви.
Великий Четвер ... Читати далі »
|
Серед свят християнського літургійного кола в українському народі в
особливіший спосіб втішаються повагою два: Різдво та Великдень. Цікаво,
що властиво саме така двоякість: Різдво – Великдень, на думку багатьох
дослідників, є ознакою приналежності нашого народу до західного
християнського цивілізаційного кола. І тим ми відзначаємося серед
народів, які називають себе християнськими: більшість нашого народу своє
християнство виражає через східний обряд, але належить до західного
цивілізаційного кола.
Але, як і більшість християнських народів, і наш нарід є
сакраменталізований (майже всі охрещені, миропомазані, шлюбовані,
принаймні час в... Читати далі »
|
Уранці, до десятої години, поки Пилат не виголосив смертний вирок, йшов невеликий град. Потім, з десятої до дванадцятої години, виглянуло сонце. Пізніше його закрили хмари, імлисті та червонясті. О пів на першу (євреї не рахували час, день у них починався зі сходом сонця) сонце раптом затьмарилось! "Мені було показано затемнення в усіх деталях, – згадувала Еммеріх, – на жаль, дещо я забула, а для того, що пам’ятаю, не можу підібрати відповідних слів. Перш за все я була піднята над землею і побачила різні частини небосхилу та орбіти зірок, що перехрещувались в особливий спосіб. Раптом я побачила місяць, який рухався у вигляді величезної вогняної кулі! Потім я знову ... Читати далі »
|
Несення Хреста
Коли Пилат зійшов з тераси Гаввати, частина його воїнів пішла, щоб вишикуватись перед палацом. Решта залишилась біля засуджених. Двадцять вісім озброєних фарисеїв, серед яких було шість лютих ворогів Ісуса, що брали участь в арешті Спасителя на Оливній горі, вирушили до форуму, щоб супроводжувати скорботну процесію до місця страти. Кати вивели Спасителя на середину майдану. Якраз тоді, коли кілька рабів, які несли Хрест, вийшли на майдан із західних воріт і брутально скинули Хрест на землю до ніг Жертви. Обидві перетинки Хреста були прив’язані мотузками до основи. Помічники катів несли дощечку для ніг, каталки ... Читати далі »
|
Пилат, суддя малодухий та невпевнений, кілька разів промовив ці дивні слова: "Я не бачу Його провини та злочину, тому віддам Його на бичування і відпущу”. А євреї продовжували кричати: "Розіпни, розіпни Його!” Пилат хотів віддати Спасителя на бичування згідно з римським звичаєм. Кати, озброєні новими сучкуватими палицями, провели Спасителя крізь розлючений натовп. На північ від будинку Пилата, неподалік від сторожі палацу, була колона для бичування навпроти галереї, що прилягала до форуму. Кати наблизилися до Спасителя з різками, бичами та мотузками, які вони кинули біля колони. Там було шість чоловік, темношкірих, невисокого зросту, з витким та масним волоссям. ... Читати далі »
|
Була майже шоста година за нашим часом, коли первосвященики та фарисеї з’явилися перед палацом Пилата разом із Спасителем. Анна та Каяфа, а також члени синедріону зупинилися біля каміння, що було між форумом та входом до преторію. Кати волочили Ісуса вперед аж до сходів Пилата. У цей час Пилат був на терасі, що вела до форуму. Він напівлежав на ложі, оточений воїнами та римськими начальниками. Біля нього стояв столик на трьох ніжках з різними знаками його влади. Первосвященики та книжники не могли увійти в Преторію, бо боялися осквернитись, і зупинилися за вказаною межею. Коли Пилат побачив, що вони наближаються, то почав спостерігати, як вони поводяться з своїм ... Читати далі »
|
Слава
Тобі, Господи! Який світлий у нас сьогодні день! Скільки причасників
святих Христових таїнств! Радуйтеся, блаженні душі! Господь у вас,
сам-бо сказав: Хто споживає моє Тіло і Кров мою п 'є, той перебуває у мені, а я — в ньому (Йо.
6, 56). Радіймо всі гуртом. Думаю, що нема родини, де не було б
причасників. Отож, нема дому без особливого Божого догляду. Ціле наше
місто стало сьогодні Божим житлом і не тільки наше. Нині в Господа
велика вечеря. Він ликує з душами й скрізь є «всім у всіх» і як джерело
благ, і як Владика сердець. Оце ж і є те царство, котре Він заснував на
землі, наповнюючи всіх собою, добре влаштовуючи, навчаючи потрібного,
даючи ... Читати далі »
|
На
сьогодні припадає, до речі, ось який гіркий спомин: юдейські старійшини
зібралися в домі Каяфи й розмірковували, як би підступом узяти Господа
Ісуса та віддати Його на смерть. І тоді, прийшов до них один із
дванадцяти апостолів, Юда Іскаріотський, і каже: «Що хочете мені дати, і
я вам Його видам?» Вони дали йому тридцять срібняків. Коли я прочитав
це в Писанні, моя душа обурилася і на старійшин, і на Юду. Куди дивилися
старійшини, що стягнули на себе і на народ вину Боговбивства і кару за
це? Як міг Юда зважитися на такий учинок, якщо завжди був близько до
Господа й виразно бачив відображену в Ньому повноту божества. Потім я
подумки перейшов до зради Юди й ... Читати далі »
|
«Грядий Господь на вольную страсть, апостолом глаголаше на пути: се восходим в Ієрусалим,
і Син Человіческий предан будет на пропятіє. Приідіте убо і ми,
сшествуєм Єму і сраспнемся Єго ради житейським сластем». Отак свята
Церква запрошує нас у ці дні, присвячені спомину Його божественних
страждань і смерти, прийняти страсті й розіп'ятися разом із Господом.
Ви, як слухняні діти, почувши цей материнський поклик, стали на шлях,
який вона вказує, щоб іти разом із Господом. І мені годиться нині не
переконувати вас, щоб ви послухали, а, радіючи вашим послухом, тільки
побажати/щоб повніше й досконаліше завершили почате. І справді, якби
хтось із вас запитав: «Оце Церкв ... Читати далі »
|
Із сьогоднішнім днем ми вступили в історію Страсного тижня життя Ісуса
Христа. Господь знав, що цього тижня за кілька днів від Нього відречуться
учні, один з апостолів зрадить Його. А вороги -юдейська старшина, духовні
провідники, первосвященики - будуть радіти з несправедливого суду Пилата,
здійсненого над Спасителем; потім катування, глум і немилосердні знущання,
смерть на хресті... Очевидне визначення людської злоби полягає в тому,
що вона не задовольняється тим, що когось вразять якимось покаранням,
але очікує, аж поки її ворога або неприхильну їй людину буде знищено.
Чого боялися юдеї? Яку загрозу ніс їм Христос? Ось що вони заговорили
після воскр ... Читати далі »
|
Та мить, коли Спаситель промовив слова: "Я – Христос”, коли Каяфа розірвав свій одяг і коли почулися волання, які супроводжували сміх та лайка, та мить, урочиста й страшна, коли пекло вивергнуло всю свою ненависть та злість, мить жаху та скорботи була найважчою для Івана та Петра! Уже давно вони з безмежною скорботою були німими та безсилими свідками всіх страждань та образ, які витерпів їхній Учитель. Іван вийшов разом з іншими людьми і пішов до Пресвятої Діви, Матері Спасителя, яка була разом з іншими жінками в будинку Марти. Цей будинок стояв біля брами міста, поруч з будинком, що належав Лазарю в Єрусалимі. Петро надто любив Спасителя, щоб піти геть. Він ледве ... Читати далі »
|
Опівночі Господа привели в палац Анни. Його ввели до передпокою, відтак до зали, просторої, мов храм. Анна, оточений дванадцятьма помічниками, сидів на помості, під яким був прохід, навпроти дверей. Сходи з кількох східців вели до тієї зали, з якою з’єднувалися інші приміщення палацу. Кати втягнули Спасителя, оточеного воїнами, які схопили Ісуса, продовжуючи шарпати за мотузки. В залі були воїни, простолюди, вороги Христа, слуги Анни, нарешті лжесвідки, яких підшукали і які потім давали свої свідчення у Каяфи. Анна з нетерпінням чекав на Спасителя. Сатанинська радість, хитрість, ненависть були на його обличчі. Він очолював особливий трибунал, якому доручили слі ... Читати далі »
|
Анні та Каяфі негайно повідомили про арешт Спасителя, і вони відразу ж взялися за справу. Всі зали були освітлені, і біля кожних дверей стояла варта. Одночасно їхні посланці йшли різними кварталами міста, щоб скликати членів синедріону і всіх, хто мав право брати участь у суді. Зрештою, багато з них залишалися у Каяфи ще з часу зради Юди, чекаючи результату цього заходу. Також скликали старійшин різних верств. Та позаяк фарисеї, саддукеї, іродіани з усіх околиць уже кілька днів перебували в Єрусалимі з нагоди свята Пасхи, то первосвященики радилися з ними щодо наміру схопити Спасителя. Тепер первосвященики скликали тих, хто був найбільше озлоблений проти Спасителя, спові ... Читати далі »
|
Юда сподівався від своєї зради зовсім іншого, ніж те, що сталося. Зрадивши свого Учителя фарисеям, він хотів здобути їхню прихильлість, а також заробити на цьому гроші. Він і гадки не мав, що Спасителя засудять на смерть. Такого фіналу він не сподівався. Думав тільки про гроші. Юда вже давно спілкувався з фарисеями та саддукеями. Спритні та злі, непомітними лестощами вони довели його до зради. Юді набридло мандрівне життя, постійні переслідування. Вже кілька місяців він готувався до зради, утримуючи для себе частину довірених йому грошей. Його захопила жадоба грошей, тому Юда і був роздратований щедрістю Маґдалини. Він завжди потайки сподівався, що Ісус Христос стане ... Читати далі »
|
У печері Спасителя охопили всі Його скорботи. Він упав на землю з розпростертими руками і довго молився Небесному Отцю. І почалися нові муки, які тривали три чверті години. Ангели наблизилися до Спасителя і показали наслідки Його мук та Його Жертви. Показали велич людини до її падіння, коли вона була ще досконалою подобою Божою. Показали всю прірву людського гріха, падіння до останнього приниження. Показали всі наступні гріхи як наслідок первородного; природу хіті, її згубний вплив на тіло людини і на всі покарання за гріхи винуватців. Ангели показали Спасителеві всі майбутні Його фізичні та моральні страждання, які Він має витерпіти, щоб спокутувати гріхи людст ... Читати далі »
|
Коли наш Господь Ісус Христос після встановлення Тайни Євхаристії покинув трапезну разом з одинадцятьма апостолами, Його душа була в сум’ятті, і жах, який охопив її, зростав. Спаситель пішов на Єлеонську (Оливну) гору не прямою дорогою, а через долину Йосафата. "Коли вони вирушили з дому, – казала Еммеріх, – я побачила місяць. Він був ще неповний, я бачила, як він виходив з-за гори”. Переходячи через долину Йосафата, Господь сказав, що настане день, коли Він повернеться в цю долину, але вже не бідним і смиренним. То буде день, коли Він судитиме живих та мертвих! Тоді злі, охоплені жахом, заволають: "Гори впадуть на нас!” Утім апостоли не розуміли Йо ... Читати далі »
|
Ісус не відразу покинув Вечерника. У науці, призначеній лише для апостолів, повчав їх, як на спомин про Нього вони повинні відправляти цю Найсвятішу Тайну аж до кінця світу. Подав їм основні вказівки і пояснення, як відправляти й уділяти іншим цю Тайну, як поступово обережно ознайомлювати інших з цим таїнством. Визначив час, коли мають спожити решту освяченого хліба і вина, коли уділити Пресвятій Діві й коли їм самим, уже після зіслання Утішителя, можна буде освячувати. Далі Ісус говорив про священичу гідність, про помазання та приготування мира й олії. Я вже згадувала, що на столі стояли три посудини: одна порожня, дві з різними пахощами і миром; збоку лежала вата. П ... Читати далі »
|
Уже багато сторіч у євреїв існував звичай ламати хліб і пити з однієї Чаші перед розлукою друзів чи під час зустрічі після довгої розлуки. Це було свідченням міцного єднання. Господь же в останній Свій вечір перетворив цей звичай у Велику Тайну. На прохання Спасителя розпорядник трапези встановив стіл, трішки піднявши його. Поверх килима, який покривав стіл, поклали червону скатертину, а поверх неї – білу, мереживну. Поставили Чашу з вином і ще одну – з водою. Петро та Іван принесли на підносі Чашу, яку отримали від Вероніки. Вона була прикріплена до підносу. Чашу поставили навпроти Спасителя. Тут же стояв таріль з подовгастими прісними хлібцями, на яких зверху бул ... Читати далі »
|
Гріх — це свідоме і добровільне порушення Божої заповіді. Адам і Єва порушили заповідь Божу. Вони добре знали ту заповідь, і ніхто, навіть вуж, не змушував їх, щоб вони її порушили. Отже, вони скоїли гріх добровільно. До Божих заповідей відносимо і заповідь виконувати вчинки милосердя; окрім цього — усі закони, видані від імені Бога. Заповіді певні чинності забороняють, а певні — наказують виконувати. Відповідно до цього розрізняємо гріхи переступлення і гріхи залишення. Оскільки заповіді Божі передбачають або звеличення Бога або добро наше чи ближнього, то і гріх може бути спрямований або проти Бога, або проти нас самих, або проти ближнього. Гріх — це вияв непо ... Читати далі »
|
У наш плюралістичний вік говорити про ортодоксію вважається чи не
верхом непристойності, виразом ригідності, ознакою відсталості й
мракобісся. Слова «ортодокс», «ортодоксальний» стали мало не
образливими. Ба, навіть більше, ортодокс – це ворог прогресу,
глобалізації, екуменізму і поступального розвитку вперед. Так думає
світ, що нас оточує.
Зараз усе ще модно підточувати основи всього, що віками вважалося
непорушним. Модно висловлювати оригінальні думки і будувати оригінальні
теорії, байдуже, що часто це повний ідіотизм – головне, щоби було
оригінально. А ще модніше ті оригінальні думки та теорії знову ж таки
оригінально критикувати,... Читати далі »
|
Апостольський лист "Motu propio data” Двері віри Porta Fidei Верховного Понтифіка Бенедикта XVI Для проголошення Року віри 1. «Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас,
проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до
Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово
Боже, а серце відкрите до формування перемінюючо... Читати далі »
|
« Представники Церкви на
різних рівнях з самого початку цих сумних подій марно намагалися
переконати «підгорецьких» отців не займатися діяльністю, яка вводить в
оману вірних», - про це йдеться в офіційній заяві
Конгрегації у справах віровчення, яка була оприлюднена 29 березня 2012
року у Ватикані «Про канонічний статус «самозваних підгорецьких
греко-католицьких єпископів». Ними є о. Ілля Догнал (Eliáš DOHNA), ЧСВВ,
о. Маркіян Гітюк, ЧСВВ, о. Методій Шпіржік (Metodej ŠPIŘIK), ЧСВВ, і о.
Роберт Обергаузер (Robert OBERHAUSER)». У документі наголошується на том... Читати далі »
|
Забезпечене суспільство вмираючих на самоті
Швеція відома своїми суперконцернами («Вольво», «Еріксон», «Ікеа»,
«Сааб») і масштабними соціальними програмами, спрямованими на підтримку
незахищених верств суспільства. Частка валового внутрішнього продукту,
затрачувана, приміром, на соціальне забезпечення людей літнього
та похилого віку, — найвища у світі. Є безкоштовне медичне
обслуговування. На фінансування охорони здоров’я йде близько 80%
прибуткового податку.
Але є й інша... Читати далі »
|
Чому ж Господь відмовив у проханні святим апостолам Якову, Йоану та їхній матері? Вони ж просили благого — місця в Царстві Христа Спасителя: Скажи, щоб оці два сини мої сіли в Твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч Тебе (Мт. 20, 21). Хіба за це не можна молитися? Адже й заповідь є: шукайте перше Царство Боже; й усіх нас свята Церква вчить молитися: не відійми від нас, Господи, Небесне Твоє Царство. Чому ж Господь їм відмовив? Вони ж опісля таки одержали Царство й прославилися? Річ у тім, що вони самі привласнювали собі Царство, й не просто Царство, а найпочесніше місце в ньому. Але не можна привласнювати не тільки певний ступінь слави в Царстві, а й саме Царство, ... Читати далі »
|
Ми з вами розпочали святий і урочистий для всього
християнського світу час - час Великого посту, або великий, загальний, в
якому маємо перепросити Господа Бога за наші гріхи і покутувати за них.
О, як потрібна всім нам покута! Хто ж може сказати, що він не має боргу
перед Господом Богом? Дякуймо Господу Богу, що Св. Церква установила
піст, в якому маємо можливість покутувати за свої гріхи, а через
умертвлення нашого тіла і пониження нашого серця, змивати провини з
нашої душі, бо страшно, як каже апостол, впасти в руки Бога Живого. Тому
Мати Св. Церква заохочує нас до покутничої праці, а особливо цю заохоту
можна побачити в латинському обряді, де ... Читати далі »
|
ПИТАННЯ: «Оскільки Бог знає все (тобто знає все, що ми
зробили і що ще зробимо), значить, наша доля визначена наперед? Бог
знає про нас все і ми ніколи не зможемо здивувати або засмутити Його
своїми вчинками. І якщо Бог все знав, то Він заздалегідь знав результат
Своїх дій. Значить, Він спеціально створив зло, знаючи, що Люцифер стане
Сатаною. І чому тоді Бог створює тих людей, які, як Йому відомо, підуть
в пекло? Де Його «нескінченна любов»? ». ВІДПОВІДЬ: Отже, поставлене нам питання стосується передзнання Бога і свободи людини. По-перше, передзнання Бога, тобто той факт, що Він знає все, не означає
пр... Читати далі »
|
Парадигма Постмодерну характеризується тим, що являє собою еклектичне
поєднання Модерну і Премодерну. Щоправда, Премодерн у Постмодерні представлений
у збоченому, нежиттєздатному вигляді, представлений як симулякр Традиції. На перший погляд, керуючись логікою плюралізму,
Постмодерн гарантує однакові «права» і Модерну, і Премодерну. Та насправді,
Постмодерн санкціонує лише симульовані і тому цілком безпечні для нього
елементи Традиції, коли ж Традиція рве кайдани симуляції і оголошує бій
модерній та постмодерній деградації, Постмодерн із бісівською хитрістю
нейтралізує цей Хрестовий похід отрутою гри і несправжньості. Коли Традиція
хоче мобілізувати сили для опору дегра ... Читати далі »
|
Нинішню неділю присвячено пам'яті святого Отця Йоана, що написав «Ліствицю». Зайве й пояснювати, чому так запроваджено в святій Церкві. Святий піст установлено не тільки на те, щоб ми очистилися, але й щоб укріпилися в доброму, — не тільки для того, щоб зробити добрий початок, але й щоб просунутися вперед дорогою досконалости. Отож, щоб ніхто, трохи потрудившись у творенні добра, звершивши кілька подвигів або живучи якийсь час розважливо, не подумав, що вже все зробив чи що пройшов чималий шмат дороги до досконалости, пригадуємо сьогодні святого Йоана Ліствичника, щоб, згадавши про нього, ми змалювали в своїй уяві і його святу «Ліствицю» і, нею вимірявши свої труди, точ ... Читати далі »
|
1. Ілія та Енох як свідки Христа Спасителя наприкінці світу (Об'явл. 11, 3) доказуватимуть словами й чудами, що саме Христос, згідно з передбаченнями пророків, є правдивим Спасителем і правдивим Божим Сином. При цьому вони проголошуватимуть недалекий, уже другий, прихід Христа. Закликаючи людей до покаяння, вони самі будуть давати їм приклад покаянного життя - ходитимуть одягнені в волосінницю (Об'явл. 11,3).
"І якщо хтось схотів би пошкодити їм, вийде вогонь із їхніх уст та пожере їхніх ворогів. І якщо хтось схотів би зневажити їх, то буде вбитий. Вони мають владу замкнути небо, щоб дощ не йшов удні їхнього пр ... Читати далі »
|
Чеснота є позитивною рисою людської душі. Вона викликає в людині бажання творити добро; завдяки їй людина здійснює добрі вчинки без будь-яких зусиль. Постійно вправляючись у будь-якому діянні (напр., писанні, читанні, малюванні, плаванні), набуваємо певної легкості, вправності, а наша воля прагне цього діяння. Це ж відбувається тоді, коли ми здійснюємо ті чи інші вчинки. Вправляння творить митця. Св. Франц Салезій, вправляючись у чесноті лагідності, дійшов до того, що сам просив вибачення у того, хто його образив. Людині важко позбутися тих чи інших звичок. Звичка — це ніби друга сутність людини. Як виняток, чеснотою називаємо також вроджену або через ласку Божу ... Читати далі »
|
| |